Ораторське мистецтво

2.4. Діловий етикет управлінця-оратора

Діловий етикет - невід’ємна складова успіху. Ділові манери промовця можна розглядати як інструмент побудови відносин з аудиторією. Дотримання оратором правил ділового етикету - це “сигнал для публіки, що вона значуща, важлива, шанована”.

Чітке визначення теми, плану виступу - складова хороших ділових манер оратора. Одна з найважливіших складових - дотримання регламенту. Починати і закінчувати виступ необхідно вчасно: не на 5 хвилин раніше і не на 14 пізніше, а хвилина в хвилину. Спеціально відведений час для відповідей на запитання публіки, наприклад, після завершення виступу або після кожної логічної частини - необхідні. Складовою успішного публічного виступу є уміння відповідати на запитання, реагувати на зауваження слухачів.

Компліменти для аудиторії - частина мовної культури оратора. Наприклад, на початку виступу можна сказати: “Я радий (а), що мені трапилася нагода виступити перед такими фахівцями, як ви”, “Виступати перед вами - велика честь для мене” тощо.

Діловий етикет регламентує специфіку мови промовця. Безумовно, стилістика мови, добирання прикладів, висловлювань, цитат, сентенцій залежать від особливостей аудиторії. Зрозуміло, що з різними цільовими групами необхідно говорити “різними мовами”. Не можна однаково спілкуватися зі слухачами, викладачами, керівництвом навчального закладу, працівниками сфери обслуговування чи школярами. Кожна з них вимагає адаптації мови до своєї специфіки, і завдання оратора віднайти цю мову.

Таким чином, знання особливостей впливу на сприйняття особою характерних рис співрозмовника - мови, зовнішнього вигляду, одягу, пози, міміки тощо - сприяє формуванню повнішого уявлення про людину, з якою вступають у діловий контакт.

У спілкуванні важливо не лише що, як і коли сказати, але й що і коли одягти, як триматися перед аудиторією, як себе подати, щоб досягти бажаного результату.

Поради ораторові

Співвідносьте себе з аудиторією, завойовуйте її довіру.
Не можна досягти бажаного результату від виступу, якщо до вас ставляться з недовірою.
Щоб завоювати довіру, потрібно знайти те, що вас може зблизити з аудиторією.
Мова має бути простою й правдивою.
Ніколи не звертайтесь до аудиторії звисока.
Ніколи не намагайтесь справити враження на аудиторію лише заради самого себе.
Оберіть ключову фразу виступу і повторюйте її якомога частіше.

Головні аксіоми (за П. Тарановим)

Г осподарі нашим словам не ми, а наші слухачі.
Мета, завдання і смисл красномовства - приголомшити загальновідомим.
Щоб людина заговорила, вона повинна перестати хотіти мовчати.
Те, що з нами не пов’язане, нам не цікаве.
Хочеш, щоб тебе слухали і чули, - слухай і почуй себе самого.
Уміти говорити - це значить мати сміливість і вміння сказати тоді, коли треба, і при цьому не розгубитися, тобто бути готовим до будь-якого випадку в житті.
Якщо нас слухають, це зовсім не тому, що ми цікаві, а тому, що ми підпадаємо під чийсь інтерес.
Якщо ти хочеш, щоб інші розуміли те, що ти говориш, навчися розуміти своє розуміння.
Бути людиною (і оратором теж) - значить бути несхожим на інших. Тобто уміти відрізняти себе від інших.
Як вогонь пожирає інший матеріал? - Він його зігріває до займання. Така і справа мовлення.
Г оворити потрібно не довго, а доти, поки не зрозуміють.
Усі люди говорять одне й те саме, лише роблять це по-різному.
Г оворити - значить повторювати.
Говорити - значить пояснювати (показувати конкретно пальцем), бо люди бачать не тоді, коли дивляться, а коли їм показують.
Що ми скажемо, те інший і подумає.
Там, де немає уподібнення, там немає сказаного.
Усяка згода через незгоду.
Підживлюйте інтерес - і ви привернете увагу.
У риториці першою думкою є друга.
Правда без брехні не вабить.
Факт не є, факт з’являється.
Розуміння не передається слухачеві, воно з нього витягується.
І найправильнішому можливе зворотнє, причому не менш правильне.
Усе з усього; усе зі всім пов’язане і для чогось потрібне.
Новизна нам не дається, вона нами створюється.
Людина завжди не має рації там, де вона має рацію.
Ми самі дізнаємося про себе лише тоді, коли починаємо говорити.

Завдання

Охарактеризуйте, спираючись на риторичну формулу, два етапи творчої діяльності оратора за метою, змістом та функціями:

1) докомунікативний; 2) комунікативний.

Проаналізувавши власний досвід з підготовки та виголошення промов, поясніть, що сприяє ефективності переходу від докомунікативного етапу до комунікативного. Обґрунтуйте свою відповідь.
Зазначте, у чому виявляється різниця між поняттями “підготовленість оратора” і “підготовка оратора”. Назвіть та охарактеризуйте фактори, які визначають загальну підготовленість оратора. Проілюструйте прикладами свою відповідь.
Охарактеризуйте спільне і відмінне між простим і складним планами публічного виступу. Поясніть мету і функції цих видів планів та принципи їх складання. Проілюструйте відповідь переконливими прикладами.
Структуруйте та охарактеризуйте процедуру збирання матеріалу до публічного виступу.
Ознайомтеся з рекомендаціями, розробленими американськими дослідниками для підготовки до розумових та нервових перевантажень, якими насичена професійна діяльність менеджера, перекладача, журналіста, юриста. Поясніть, на тренування саме чого спрямовані наведені рекомендації, і визначте їх роль у творчій діяльності оратора [66, с. 166].
Складіть план усної промови, квінтесенцією якої є нижченаведений афоризм. Доберіть приклади з художньої літератури для ілюстрування наведеного афоризму.
Ніяким удаванням не можна ані сховати любов там, де вона є, ані виявити там, де її немає (Ларошфуко).
З’ясуйте завдання докомунікативного етапу творчої діяльності оратора, метою якої є виголошення переконливої промови за темою “Пилип Орлик - автор першої Конституції України”.

9. З’ясуйте, який діапазон знань, умінь та навичок потрібний ораторові для творчої діяльності. Трансформуйте своє розуміння цього питання у відповідну таблицю та проілюструйте прикладами.

10. Спрогнозуйте зміст докомунікативного етапу творчої діяльності оратора під час підготовки публічної промови за темою: “А.Коні - видатний судовий оратор та “чародій слова” для виступу “на науково-практичній конференції “Мовленнєвий етикет у професійній діяльності”.

11. Прокоментуйте всі фази докомунікативного етапу підготовки публічної промови на тему: “Леся Українка: винятковість і звичайність”. Сформулюйте та охарактеризуйте закони риторики, на яких ґрунтується докомунікативний етап творчої діяльності оратора.

Поясніть суть поняття “концепція публічного виступу”.

13. Проілюструйте на конкретних прикладах поняттєвий зміст термінів “тема” (частина висловлювання при актуальному його членуванні, що становить предмет повідомлення, містить відоме, знайоме і є відправною для реми) і “рема” (головна частина висловлювання при актуальному його членуванні, те нове (смислове ядро), що повідомляє мовець). З’ясуйте значущість для оратора вміння здійснювати актуальне членування висловлювання.

Коротко охарактеризуйте поняття “повний текст промови”, “конспект промови”, “тези промови”, “план промови”, “виступ без тексту”. Визначте, ілюструючи прикладами, спільне, відмінне й особливе [66, с. 169-170].

15. Назвіть і охарактеризуйте загальні принципи побудови усної промови та прокоментуйте найтиповіші композиційні недоліки публічних виступів.

16. Визначте стратегію й тактику публічного виступу за темою “Книги - це ліки” з урахуванням різних груп слухачів (наприклад діти молодшого шкільного віку, підлітки, однокурсники). З’ясуйте, дотримання якого закону риторики ви маєте насамперед проілюструвати.

17. Запропонуйте складний план промови на тему: “Телефонна розмова як форма усного дистантного і невізуального діалогу за допомогою технічних засобів” [66, с. 171-172].

Доведіть справедливість наведеної думки і проілюструйте її прикладами у світлі проблеми “Концепція публічного виступу”.

Твердий порядок викладу на папері будь-якої ідеї - це перший крок до її втілення в життя (І.Томан).

Визначте концепцію публічної промови “Рідна мова - найдосконаліше знаряддя професіонала”. Сформулюйте основний закон риторики і з’ясуйте його особливе значення в практиці ділових та судових засідань [66, с. 174].
Ознайомтеся з фінальною частиною вітальної промови президента Української правничої фундації С.Головатого, з якою він звернувся до учасників і переможців Всеукраїнського наукового конкурсу з тематик “Теорія та практика конституціоналізму в Україні” (на премію ім. Л.Юзькова) та “Побудова правової держави в Україні” (на премію ім. В.Суміна). Прокоментуйте звернення:

“...Я хотів би, щоб ці молоді юристи продовжили свої перші наукові розробки, які до того ж мають і практичне значення. Україна дуже потребує конституціоналістів, правдивих юристів, тих, хто стане справжніми продовжувачами ідей Л.Юзькова та В.Суміна з розбудови правової держави ”.

3. Уявіть, що вас запросили на урочисту церемонію нагородження переможців Всеукраїнського наукового конкурсу, оголошеного Українською правничою фундацією. Складіть тексти вітальних промов на адресу переможців, про яких ідеться нижче.

Премію ім. Л.Юзькова виборов Олексій Онуфрієнко, курсант ІІІ курсу Запорізького юридичного інституту МВС України, за роботу “Побудова правової держави в Україні: право людини на життя як об’єкт нормативно-правового регулювання ”; друге місце присуджено курсантам 201 навчальної групи Національної академії внутрішніх справ України Віктору Лагойді та Сергію Тертичному за роботу “Теорія тоталітарної держави” (історико-правові аспекти); третє місце посіла Леся Паніченко, студентка 6-го курсу юридичного факультету інституту управління (м.Черкаси), за роботу “Теорія і практика конституціоналізму в Україні ”.

Премію ім. В.Суміна здобув Кирило Молодико, студент ІУ курсу факультету юстиції Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, за роботу “Упровадження сучасних демократичних засад у царині правосуддя як необхідна умова побудови правової держави в Україні ”; друге місце посіла Наталія Цілувальченко, студентка ІІІ курсу юридичного факультету Східноукраїнського державного університету, за роботу “Механізм реалізації і захисту прав і свобод людини в Україні ”; третє місце за роботу “Попередження протиправної поведінки неповнолітніх” присуджено курсанту ІУ курсу факультету підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ України Світлані Бузулан.

Спеціальною премією за оригінальне висвітлення теми нагороджений Сергій Мосьонзд, курсант ІІ курсу слідчо-кримінального факультету Національної академії внутрішніх справ України. Тема його роботи “Упровадження та розбудова української національної державності доби Центральної Ради та її ставлення до національних меншин” [66, с. 181-182].