В умовах національно-духовного відродження українського народу, повернення історичної нам´яті, пробудження національної самосвідомості, гідності й гордості на перинні план знову виходить проблема екології духу громадянина, екології українського етносу.

«Нація пробудилася, - наголосив Президент України Віктор Ющенко на Майдані Незалежності 24 серпня 2005 року. - Мільйони людей уперше відчули себе громадянами, піднялися до високої відповідальності за державу, за родину і за власну долю. Ми стіш и сильнішими духом, бо побачили - все залежить від нас. Ця сила дозволяє нам, дивлячись один одному в очі, чесно говорити про наше життя».

Нині па часі відродження і переосмислення без ідеологом національної культурної спадщини, зокрема, іі риторичної. Риторика як наука красномовства, що займала важливе місце поряд з теологією, філософією, логікою, філологією, граматикою в тогочасному державному стандарті освіти Античності, Середньовіччя і особливо в епоху Відродження, слугувала вихованню всебічно і гармонійно розвиненої людини - homo hovus (лат ).

Ще батько риторики, видатний мислитель і оратор Стародавнього Риму Цицерон підкреслював, що «краща у світі мета - стати хорошою людиною».

У наш час риторика як наука і навчальна дисципліна відроджується, адже без ораторського мистецтва, володіння словом не може обійтися пі проповідник, пі викладач, пі державний діяч, ні бізнесмен, ні юрист, зокрема, юрист-податківець, тобто люди, які діють словом - homo verbo agens (лат.).

Формування молодої української держави та становления структур громадянського суспільства відбуваються на основі відродження і переосмислення як класичної, так і національної риторичної спадщини, розвитку сучасного ораторського мистецтва, формування риторичної культури мовної особистості, яка поєднує творче мислення, якісне мовлення та вміння спілкуватися. Адже лобое відомо, що сучасні розвинені країни вкладають значні кошти у розвиток риторики, яку у США називають теорією і практикою комунікації, у Японії - теорією мовного існування людини, у Бельгії - неориторикою, яка виступає важливою складовою формування національного інтелекту.

Навчальний посібник «Ораторське мистецтво правників» підготовлений за умов трансформації української освіти в систему Болонського процесу, коли підготовка сучасного правника вимагає глибокого засвоєння філософсько-правничої спадщини красномовства та формування практичних навиків і вмінь через складання та аналіз судової документації.

Структура навчального посібника логічно побудована у відповідності до тематичного плану курсу з урахуванням сучасної теоретичної бази, філософсько-правової думки та кредитно-модульної системи підготовки фахівців.

Поява даного навчально-наукового видання стала можливою завдяки підтримці з боку декана юридичного факультету Національної академії ДГІС України, кандидата юридичних наук Любові Касьяненко, порадам і настановам рецензентів - професорів Олександра Костенка і Федора Кприлкжа.

Особлива подяка за швидке народження і фахову підготовку навчального посібника колективу видавництва «Міленіум», яке очолює знаний фахівець-гуманітарін, кандидат філософських наук, доцент Анатолій Ятченко.