Адміністративна відповідальність (поняття) - вид

юридичної відповідальності фізичних і юридичних осіб, що полягає в застосуванні уповноваженими державою публічними органами (їх посадовими особами) певного виду адміністративного примусу - адміністративного стягнення (адміністративної санкції).

Адміністративна відповідальність юридичних осіб (риси):

1) визначається КУпАП та іншими законами України у вигляді накладення на юридичних осіб адміністративних (адміністративно-господарських) санкцій; 2) здійснюється у сфері адміністративно-правового регулювання; 3) за своєю правовою природою є карною (пов’язана із застосуванням до юридичної особи засобів державного примусу); 4) реалізується у відповідних процесуальних формах суб’єктами публічної адміністрації.

Адміністративна дієздатність - здатність особи (громадянина) своїми діями набувати та здійснювати права, виконувати покладені обов’язки та нести юридичну відповідальність.

Адміністративна дієздатність суб´єкта публічної адміністрації - юридична здатність суб’єкта публічної адміністрації своїми адміністративними діями самостійно реалізовувати набуті адміністративні обов’язки і права та нести за них відповідальність.

Адміністративна медіація - вид альтернативного врегулювання адміністративних суперечок, метод їх вирішення із залученням адміністративного медіатора (як правило, вищого керівника посадової особи, діяння якої оскаржується), що допомагає улагодити публічний конфлікт, відновити порушені цінності приватної особи за умови дотримання публічного інтересу суспільства.

Адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Адміністративна правоздатність - фактична можливість особи (громадянина) бути носієм прав і обов’язків у сфері публічного адміністрування.

Адміністративна правоздатність суб´єкта публічної адміністрації - здатність мати суб’єктивні адміністративні обов’язки і права у сфері публічного адміністрування, передбачені нормами адміністративного права. Правоздатність починає існувати з моменту створення (призначення на посаду) суб’єкта публічної адміністрації, а припиняється - з моменту його ліквідації (звільнення з посади).

Адміністративна процедура - установлений чинним законодавством порядок розгляду суб’єктами публічного адміністрування індивідуальних адміністративних справ щодо реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи, що завершується ухваленням адміністративного акта.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного й усебічного встановлення її обставин.

Адміністративне оскарження (поняття) - адміністративно- правовий спосіб захисту приватної особи від порушень з боку суб’єктів публічної адміністрації, зміст якого полягає у зверненні до вищого органу або посадової особи щодо незаконності рішень, діяльності (бездіяльності) підпорядкованого суб’єкта, з метою відновлення порушених цінностей, притягнення винних осіб до спеціальної дисциплінарної відповідальності та попередження аналогічних випадків у подальшому.

Адміністративне повноваження суб’єкта публічної адміністрації - взаємопов’язані адміністративні обов’язки та права суб’єкта публічного адміністрування, надані йому законним чином і потрібні для досягнення поставлених перед ним завдань.

Адміністративне право (галузь) - сукупність юридичних норм, що врегульовують однорідні суспільні відносини щодо наданням адміністративних послуг і здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності, що здійснюється суб’єктами публічної адміністрації.

Адміністративне право (завдання) - конкретизація прав і свобод приватних осіб, які мають забезпечуватися суб´єктами публічної адміністрації; формування ефективних адміністративних інструментів реалізації прав і свобод у сфері публічного адміністрування; підвищення ефективності функціонування публічних інститутів держави і суспільства; уніфікація та закріплення на законодавчому рівні процедур адміністративної діяльності публічної адміністрації; оптимізація публічного контролю інститутом громадянського суспільства за діяльністю суб´єктів публічної адміністрації; удосконалення інституту юридичної відповідальності.

Адміністративне право (мета) - створення пріоритету правових умов для забезпечення публічною адміністрацією прав, свобод й інтересів людини і громадянина у сфері публічного адміністрування.

Адміністративне право (навчальна дисципліна) - систематизований відповідно до навчальної та робочої програм курс, що викладається в навчальних закладах.

Адміністративне право (наука) - теоретичні положення й методологічні основи, які забезпечують процес, дослідження засад й ефективності інститутів адміністративного права.

Адміністративне право (поняття системи) - внутрішня єдність галузі адміністративного права України, що відбиває послідовне розміщення і взаємозв´язок її структурних елементів (частин) - адміністративно-правових інститутів і підгалузей адміністративного права, що складаються з певних сукупностей однорідних адміністративно-правових норм.

Адміністративне право (предмет) - суспільні відносин, які виникають між суб´єктами публічної адміністрації та приватними особами. За змістом предмет адміністративного права складається з надання адміністративних послуг і здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності публічною адміністрацією.

Адміністративне правопорушення (проступок) - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на важливі для суспільства відносини, що охороняються нормами адміністративного права і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду й вирішення публічних правових суперечок, що виникають з приводу порушення органами державної влади прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Адміністративний акт як інструмент публічного адміністрування - рішення суб´єкта публічної адміністрації щодо вирішення конкретної адміністративної справи, що тягне юридичні наслідки для конкретних суб´єктів адміністративного права, а їх дія припиняється після одноразового застосування (здійснення встановлених у ньому адміністративних прав і обов’язків).

Адміністративний договір - спільний правовий акт суб´єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб’єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов’язки його учасників у публічній правовій сфері й укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб’єктами владних повноважень; б) для делегування публічновладних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Адміністративний орган - учасник адміністративної процедури, суб’єкт публічного адміністрування, уповноважений здійснювати владні (виконавчі та розпорядчі) функції щодо розгляду та вирішення адміністративних справ і видання адміністративного акта.

Адміністративний позов - письмове звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічних правових відносинах.

Адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Адміністративний проступок - відрізняється від кримінального правопорушення, адже йому властивий менший (незначний) рівень соціальної небезпеки.

Адміністративний розсуд - чітко визначені нормами права (адміністративними правами) межі щодо можливої адміністративної діяльності суб´єкта публічної адміністрації під час забезпечення прав, свобод і законних інтересів приватних осіб та публічного інтересу суспільства.

Адміністративний суд - суд, до компетенції якого Кодексом адміністративного судочинства України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Адміністратор - посадова особа органу, що утворив центр надання адміністративних послуг, яка організовує надання адміністративних послуг через взаємодію із суб´єктами надання адміністративних послуг.

Адресат - учасник адміністративної процедури, на набуття, зміну чи припинення прав та обов’язків якого спрямовано адміністративний акт.

Види публічного адміністрування - надання публічною адміністрацією адміністративних послуг і здійснення виконавчо-розпорядчої (управлінської) діяльності (за змістом); зовнішня та внутрішньо- організаційна адміністративна діяльність публічної адміністрації (за спрямування владного впливу публічної адміністрації); втручальне, сприяльне та забезпечувальне адміністративні провадження (за юридичними наслідки для об’єктів адміністративного впливу).

Виконавча влада (сутність) - одна з гілок державної влади, яка публічно виконує закони та правові підзаконні нормативно-правові акти на території всієї держави, забезпечує в межах своєї компетенції права, свободи та законні інтереси приватних суб’єктів права, здійснює публічне адміністрування в різних сферах суспільного життя, сприяє задоволенню життєвих потреб населення, коли забезпечити їх за рахунок приватної ініціативи неможливо.

Громадське об´єднання - добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Делегування адміністративних повноважень - ситуаційне, тимчасове або безстрокове передання суб´єктом публічної адміністрації іншій особі належних йому адміністративні повноваження з метою ефективного, якісного забезпечення публічного інтересу.

Державна інспекція - центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики через здійснення нагляду (контролю) за дотриманням і виконанням законодавства різними об´єктами публічного управління у відповідній сфері публічного адміністрування.

Державна служба - центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики через надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам в одній чи декількох сферах публічного адміністрування.

Державне агентство - центральний посередницький (між відповідним міністерством і об´єктами державного управління) орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики через реалізацію управлінських функцій у сфері використання державного майна та надання адміністративних послуг у відповідній сфері публічного адміністрування.

Джерело адміністративного права - засіб зовнішнього оформлення адміністративно-правових норм, який засвідчує їхню державну загальнообов´язковість (засоби, форми вираження й закріплення публічної волі).

Дозвільні процедури - установлений чинним законодавством порядок діяльності суб´єктів публічного адміністрування, за результатами якої надаються дозволи на провадження певних видів діяльності та здійснення юридично значущих дій.

Завдання адміністративного судочинства - справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом суперечок у сфері публічних правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб´єктів владних повноважень.

Загальне позовне провадження - провадження, призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Заінтересовані особи - учасники адміністративної процедури, які вступають у неї за власною ініціативою чи ініціативою адміністративного органу через потенційно можливий вплив адміністративного акта на їх правовий статус.

Заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки про поліпшення їх діяльності.

Заявник - учасник адміністративної процедури, який у процесі реалізації свого суб´єктивного права є ініціатором адміністративної процедури.

Інспекційні процедури - установлений чинним законодавством порядок втручальної контрольно-наглядової діяльності суб´єктів публічного адміністрування, що полягає у здійсненні перевірок щодо дотримання законів та інших нормативно-правових актів.

Інструмент публічного адміністрування - зовнішнє вираження однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних дій суб´єктів публічної адміністрації, здійснене в межах суворої відповідності визначеної законом компетенції з метою досягнення бажаного для публічного адміністрування результату.

Інструменти захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного адміністрування (поняття) - адміністративні (квазісудові) способи правового захисту приватних осіб в адміністративно-правових відносинах із суб´єктами публічної адміністрації через звернення до відповідного компетентного позасудового арбітра щодо незаконності рішень, дій чи бездіяльності суб´єктів публічної адміністрації.

Інструменти захисту приватних осіб у сфері публічного адміністрування (види) - адміністративна медіація, адміністративне оскарження, притягнення винних посадових осіб публічної адміністрації до спеціальною дисциплінарної відповідальності, відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) суб´єктів публічної адміністрації, та засоби самозахисту, які мають різну юридичну природу й доповнюють один одного з найменш болючими для суб´єктів публічної наслідками (добровільне примирення в процесі адміністративної медіації) - до майже повної заміни публічної влади у процесі позачергових виборів, що проводяться під тиском громадянського суспільства.

Інформаційна картка адміністративної послуги - це документ, який містить відомості, які стосуються суб´єкта надання, підстав, умов, строків та порядку надання адміністративної послуги і є одним із способів забезпечення доступу споживачів до інформації про адміністративні послуги та джерелом інформації як для споживачів послуг, так і для суб´єктів надання таких послуг.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Компетенція суб´єкта публічної адміністрації - комплекс взаємопов´язаних елементів (мети, завдань, предмета відання та повноважень), що характеризують особливості діяльності конкретного суб´єкта публічного адміністрування, зумовлені його місцем у публічній адміністрації.

Консультації з громадськістю - процес комунікації між органами державної влади і громадянами та їх об´єднаннями. Метою проведення консультацій з громадськістю є ухвалення рішень, в яких буде враховано права, інтереси та знання всіх зацікавлених сторін. Консультації з громадськістю надають можливість громадянам впливати на зміст рішень, що ухвалюються органами влади.

Міжнародна угода - письмова угода України з іноземною державою або іншим суб´єктом міжнародного права, регулюється міжнародним правом незалежно від того, чи міститься угода в одному чи кількох пов´язаних між собою документах і незалежно від її конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Міністерство - центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Президентом України сферах, здійснення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України, контролює діяльність інших центральних органів виконавчої влади, які перебувають у його підпорядкуванні.

Місцеві державні адміністрації - органи виконавчої влади, які здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою з метою забезпечення прав і свобод людини та громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства.

Нормативний акт як інструмент публічного адміністрування - владні, ухвалені у процесі підзаконної розпорядчої діяльності суб´єктами публічної адміністрації приписи загального характеру з питань компетенції всіх органів (посадових осіб), установ, що породжують юридичні наслідки щодо конкретизації та деталізації законів до стадії їх правозастосування.

Об´єктивна сторона - сукупність зовнішніх ознак, які характеризують проступок.

Об´єктом адміністративного проступку є суспільні відносини, охоронювані нормами адміністративного права.

Органи виконавчої влади (поняття) - частина державного апарату, що має власну структуру та штат службовців і в межах установленої компетенції здійснює на основі законів та з їх виконання від свого імені й за дорученням народу України підзаконне адміністративно-правове регулювання (адміністрування) в галузях, сферах і секторах суспільних відносин.

Органи місцевого самоврядування - створені територіальними громадами (жителями села, об´єднаннями жителів кількох сіл, селищ, міст, районів, областей) публічні органи, які самостійно вирішують питання місцевого значення в межах Конституції й законів України, що в багатьох аспектах наближує їх до органів виконавчої влади, з якими вони тісно взаємодіють під час вирішення питань місцевого значення.

Підзаконні нормативні акти - вторинні джерела адміністративного права, які видаються суб´єктами публічної адміністрації (у ході розпорядчої діяльності) на підставі певного Закону, відповідно до Закону і для його виконання, з метою забезпечення ефективного та своєчасного виконання виконавчих функцій.

Підсудність - це поділ на групи за юридичними ознаками і властивостями адміністративних справ, вирішення яких віднесене законом до компетенції певного адміністративного суду.

План як інструмент публічного адміністрування - похідна (від адміністративного акта) форма адміністративної діяльності публічної адміністрації на основі узагальнення сучасного стану суспільних відносини, що спрямовані на розвиток через затвердження відповідними адміністративними актами цілеспрямованих напрямків публічного адмініструванні на майбутнє.

Позивач - особа, щодо захисту прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб´єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Приватна особа в системі суб´єктів адміністративного права (поняття) - фізична або юридична особа, що діє від себе особисто, неофіційно та не має будь-яких владних повноважень.

Приватні особи в системі суб´єктів адміністративного права (класифікація): 1) фізичні особи: а) громадяни України, б) іноземці, в) особи без громадянства; г) фізичні особи-підприємці; 2) юридичні особи приватної форми власності (підприємства, установи, господарські товариства); 3) громадські об´єднання; 4) професійні спілки; 5) політичні партії; 6) органи самоорганізації населення; 7) релігійні організації.

Принцип адміністративного права (поняття) - найбільш загальні й стабільні вимоги, об´єктивно зумовлені засади, на яких базується адміністративна діяльність суб´єктів публічної адміністрації з метою забезпечення права, свобод і законних інтересів приватних осіб, нормального функціонування громадянського суспільства та держави.

Принцип верховенства права (значення) полягає в тому, що суб´єкти публічної адміністрації визнають право як найвищу цінність, що забезпечує права і свободи приватних осіб та публічний інтерес суспільства.

Принципи адміністративного судочинства - основні засади організації діяльності адміністративного суду, які відбивають її

специфіку і зміст; основні положення з питань здійснення правосуддя в адміністративних справах, закріплені в нормах адміністративно-процесуального права.

Принципи належного врядування в країнах-учасницях ЄС (сутність) - визнані європейською спільнотою засади, які формально сформовані, реально виконуються на всіх рівнях публічного адміністрування та дієво захищені від порушень громадським контролем, виконавчим контролем системи органів юстиції, судовою владою та парламентським контролем.

Принципи надання адміністративних послуг - це основоположні засади, на яких ґрунтується процес діяльності органів державної та місцевої влади щодо надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, у якому висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного й громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Процедура надання адміністративної послуги - установлений законодавством порядок надання адміністративної послуги з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів суб´єктів звернення.

Процедури за заявою особи - установлений чинним законодавством порядок діяльності суб´єктів публічного адміністрування, що полягає в розгляді заяви особи та наданні компетентної відповіді впродовж визначеного терміну.

Процедури щодо притягнення до адміністративної відповідальності - установлений чинним законодавством порядок втру- чальної діяльності суб´єктів публічного адміністрування, що полягає в точному неухильному дотриманні порядку розгляду справ щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

Публічна влада (призначення) - здатність публічних суб´єктів впливати на суспільні відносини між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності на основі реалізації публічного інтересу.

Публічні послуги - це послуги, які надаються органами державної та місцевої влади або іншими суб’єктами (підприємствами, установами, організаціями) за рахунок публічних коштів і під відповідальність публічної влади.

Публічна інформація - відображена та задокументована будь- якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб´єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні суб´єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Публічне адміністрування (як форма реалізації публічної влади) - адміністративна діяльність публічної адміністрації, яка є зовнішнім виразом реалізації завдань (функцій) виконавчої влади та здійснюється виключно з метою задоволення публічного інтересу й негативно відмежовується від законодавчої судової та політичної діяльності.

Публічний інтерес (за змістом) - важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб цінності (потреби), які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб’єктами публічної адміністрації.

Публічний інтерес (межі) - негативно відмежовується від приватного інтересу; за сутністю - об’єктивні різноманітні цінності всього суспільства; за змістом - суб’єктивно визначені суб’єктом правотворчості в нормах адміністративного права цінності (потреби), обов’язок охороняти які покладено на суб’єктів публічної адміністрації.

Реєстр адміністративних послуг - це єдина інформаційна комп’ютерна база даних про адміністративні послуги, що надаються відповідно до закону суб’єктами надання адміністративних послуг.

Реєстраційні процедури - установлений чинним законодавством порядок діяльності суб’єктів публічного адміністрування, у ході якої здійснюється документальне підтвердження правового статусу суб’єкта або наділення новими правовими ознаками об’єкта.

Розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічних правових відносинах.

Система адміністративного України (склад галузі): Загальне адміністративне право, Особливе адміністративне право та Спеціальне адміністративне права (публічне адміністрування у сферах суспільного життя).

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Склад адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, є єдиним, формальним і спрощеним. Під час притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності за проступок, зафіксований в автоматичному режимі, суб’єкт публічної адміністрації (уповноважений підрозділу Національної поліції) не розкладає його на об’єктивні й суб’єктивні складові, а формально-догматично: 1) фіксує порушення правил дорожнього руху транспортним засобом в автоматичному режимі; 2) установлює особу, за якою зареєстровано відповідний транспортний засіб; 3) виносить постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху; 4) надсилає постанову фізичній або юридичній особі, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Способи відшкодування шкоди приватним особам, завданої суб´єктами публічної адміністрації (поняття) - виплата коштів потерпілій особі за рахунок державного або місцевого бюджетів добровільно (за ініціативою винного суб´єкта публічної адміністрації) або через виконавче провадження відповідним розпорядником бюджетних коштів.

Стадії адміністративної процедури - послідовно взаємозамінні операції, що логічно пов’язані між собою та спрямовані на забезпечення здійснення адміністративної процедури.

Суб´єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ними публічновладних управлінських функцій на підставі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Суб´єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб’єкт державної реєстрації, уповноважені надавати адміністративні послуги.

Суб´єкт публічної адміністрації (поняття) - суб’єкт владних повноважень, який здійснює публічне адміністрування: надає адміністративні послуги чи виконує виконавчо-розпорядчу адміністративну діяльність.

Суб´єкти публічної адміністрації (склад): 1) органи виконавчої влади; 2) суб’єкти місцевого самоврядування; 3) суб’єкти делегованих повноважень: а) громадські об’єднання; б) інші суб’єкти під час здійснення делегованих законодавством виконавчих функцій.

Суб´єкти публічної адміністрації (структура) - органи виконавчої влади; суб’єкти місцевого самоврядування; суб’єкти делегованих повноважень.

Суб´єктивна сторона проступку - це сукупність ознак, які характеризують суб’єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння та його негативних наслідків, а саме вина, мотив і мета правопорушення.

Суб´єктивні публічні права приватної особи - надана й гарантована державою, а також закріплена в адміністративно-правових нормах міра можливої (дозволеної) поведінки особи (суб´єкта), що забезпечена кореспондованим зобов’язанням іншого суб´єкта у правовідносинах публічного управління.

Судове рішення - акт правосуддя, що ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов’язковим до виконання на всій території України.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видання судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір».

Технологічна картка адміністративної послуги - документ, у якому детально описується процедура надання конкретної адміністративної послуги від моменту отримання суб’єктом надання адміністративних послуг заяви щодо адміністративної послуги до видання результату суб’єктові звернення.

Ухвалення управлінських рішень - процес трансформації вимог різноманітних груп та громадян у прийнятні для суспільства засоби та методи регулювання соціальних відносин.

Учасник адміністративної процедури - особа, яка має певні права та обов’язки, сформульовані в нормах адміністративного права й бере участь у розгляді конкретної адміністративної справи з метою реалізації власних інтересів.

Фактична дія як інструмент публічного адміністрування - різновид активної адміністративної діяльності публічної адміністрації, що має свідомо-вольовий характер із метою отримання фактичного результату для приватних осіб під час надання адміністративних послуг і проведення перевірок, що не призводить до виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин.

Центр надання адміністративних послуг - постійний чинний робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.

Юридичний склад адміністративного проступку фізичної особи - сукупність ознак єдності його об´єктивних і суб´єктивних характеристик, які потрібні для визначення цього діяння правопорушенням (об´єкт проступку; об´єктивна сторона; суб´єкт проступку; суб´єктивна сторона).

Юридичні акти «м’якого права» - інституційні, рекомендаційні норми, які містяться у відповідних джерелах - документах міжнародних міжурядових організацій.