Адміністративне право України. Повний курс

2.3. Особливості юридичного складу адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі

Згідно зі ст.ст. 14-2 і 27 КУпАП юридичні особи несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, учасниками яких є належні їм транспортні засоби.

Іншими словами, адміністративна відповідальність за проступки, зафіксовані в автоматичному режимі, полягає в тому, що суб´єктом такого проступку завжди є власник транспортного засобу (фізична чи юридична особа) незалежно від того, чи керував він транспортним засобом особисто, чи довірив це іншим особам, за тим винятком, що власник звільняється від адміністративної відповідальності, якщо особа, яка порушила правила дорожнього руху, заволоділа чужим транспортним засобом протиправно.

Правовими особливостями адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, є те, що воно забезпечує невідворотність покарання порушників правил дорожнього руху незалежно від їх правового статусу, насамперед через накладення через спрощену адміністративну процедуру санкцій матеріального характеру.

За загальним правилом, юридичний склад адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, є єдиним, формальним і спрощеним.

Згідно з чинним законодавством в автоматичному режимі можуть бути зафіксовані адміністративні проступки, передбачені ст.ст. 122, 123 КУпАП. Це зокрема: 1) перевищення встановлених обмежень швидкості руху, вимог дорожніх знаків, розмітки проїзної частини доріг, правил зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам і рух тротуаром чи пішохідною доріжкою; 2) проїзд на заборонний сигнал світлофора, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, порушення правил обгону й зустрічного роз’їзду, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями; 3) ненадання переваги в русі транспортним засобам спеціальних публічних служб, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам; 4) зупинка чи стоянка транспортних засобів у місцях, де це заборонено; 5) порушення правил руху через залізничні переїзди.

Спрощення порядку притягнення до адміністративної відповідальності за проступок, зафіксований в автоматичному режимі, полягає в тому, що не обов’язково потрібно пояснень водія, потерпілого, свідка, а достатньо зафіксованих показань засобів фото- чи відеофіксації.

Під час притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності за проступок, зафіксований в автоматичному режимі, суб’єкт публічної адміністрації (уповноважений підрозділу Національної поліції) не розкладає його на об’єктивні й суб’єктивні складові, а формально-догматично:

1] фіксує порушення правил дорожнього руху транспортним засобом в автоматичному режимі;

2] установлює особу, за якою зареєстровано відповідний транспортний засіб;

3] виносить постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, що може здійснюватися без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;

4] надсилає постанову фізичній або юридичній особі, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Питання для самоконтролю

  1. Розкрийте поняття юридичного складу правопорушення.
  2. У чому полягає юридичний склад адміністративного проступку (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона)?
  3. Які має особливості юридичний склад адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі?

Література для поглибленого вивчення

  1. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник-довідник / укл. Калюжний Р.А., Пєтков С.В. Запоріжжя: КПУ 2009.220 с.
  2. Галунько В., Курило В., Короєд С. та ін. Адміністративне право України. Т.1. Загальне адміністративне право. Херсон: Грінь Д.С., 2015. 272 с.
  3. Гриценко І., Мельник Р., Пухтецька А. та ін. Загальне адміністративне право: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2017. 376 с.
  4. Колпаков В., Гордеев В. Теорія адміністративного проступку: монографія. Харків: Харків юридичний», 2016. 344 с.
  5. Лазаренко М. Адміністративно-правове регулювання безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2018. 235 с.