Адміністративне право України. Повний курс

1.3. Відмежування адміністративного проступку від кримінального правопорушення

Законодавець основними ознаками адміністративного правопорушення (проступку) визначає протиправність, винність та адміністративну карність, однак в юридичній думці домінує думка, що четвертою ознакою адміністративного правопорушення є суспільна небезпека.

Адміністративний проступок і кримінальне правопорушення мають спільну публічну правову природу. Відповідно їм притаманно багато спільних рис. Однак, на відміну від кримінальних злочинів, адміністративним правопорушенням властива «дрібна», «менша», «невисока», «незначна» міра суспільної небезпеки, що не досягає того рівня, з якого починається застосування кримінальної відповідальності.

Приклад: ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна, зокрема через крадіжку; ст.185 КК прописала кримінальна відповідальність за крадіжку. Цей вид злочину має такі кваліфікаційні ознаки: крадіжка, вчинена у великих та особливо великих розмірах. Тим самим спостерігається єдиний вид суспільно небезпечного діяння, який поділений законодавцем на певні різні за своєю правовою природою рівні: дрібна крадіжка; крадіжка; крадіжка, вчинена у великих та особливо великих розмірах. При цьому перший вид суспільно-небезпечного діяння є адміністративно, а інші - кримінально карним. Формально розмежування прописано в гіпотезі ст. 51 КУпАП: «Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян».

Тим самим адміністративний проступок відмежовується від кримінального правопорушення меншим (дрібним, невисоким, незначним) рівнем соціальної небезпеки.