Адміністративне право України. Повний курс
1.2. Ознаки адміністративного правопорушення (проступку)
Визначення адміністративного правопорушення (проступку) містить обов’язкові ознаки протиправного діяння, яке може бути кваліфіковане як адміністративний проступок:
- протиправність (те, що суперечить праву. За загальним правилом, для приватних осіб дозволено те, що не заборонено законом, а тому, коли говориться про протиправність діяння, йдеться про порушення певної норми права);
- наявність вини (суб’єктивний чинник правопорушення, що вказує на внутрішнє сприйняття правопорушником власного діяння. Сьогодні виділення цього чинника є спірним, ураховуючи положення про притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб);
- форма дії (активна поведінка) чи бездіяльності (пасивна поведінка, відсутність дії). Загальною назвою може бути «діяння»;
- посягання на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління. Перелік означених загальних об´єктів, на які можуть посягати протиправні діяння, не є вичерпним, він переважно встановлює напрямки, в яких правовідносини охороняються адміністративно-деліктним законодавством;
- наявність у законі прямої вказівки на адміністративну відповідальність за конкретне діяння.
Лише за наявності всіх цих ознак можна говорити про кваліфікацію діяння особи як адміністративний проступок та вирішення питання про притягнення її до адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не зумовлюють відповідно до закону кримінальної відповідальності. У разі якщо відповідні порушення містять ознаки злочину, матеріали про них підлягають переданню в прокуратуру для вирішення питання про відкриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Адміністративна караність проступку виражається в тому, що за його вчинення законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна караність означає можливість застосування до порушника адміністративного стягнення, хоча реально воно може й не накладатися (наприклад, у разі звільнення від адміністративної відповідальності).