Адміністративне право України. Повний курс
8.1.3. Відмінність адміністративної послуги від інших видів послуг у публічній сфері
В юридичній науці визначення категорії «послуга» має неоднозначне тлумачення. Уживання категорії «послуга» у сфері приватного регулювання і поява в українському законодавстві терміна «адміністративна послуга» зумовили виникнення такої проблеми, як їх розмежування та ступінь правомірності використання методів регулювання, що характерно одному правовому інституту за регламентації іншого. Крім того в нормативно-правових актах термін «послуга» використовується в таких словосполученнях як «публічна послуга», «державна послуга», «муніципальна послуга», що у свою чергу призводить до неоднозначного його розуміння.
Адміністративні послуги та послуги, що надаються в межах цивільних правовідносин, є абсолютно різнопорядковими явищами. У першому випадку - це публічні правовідносини, що за своєю сутністю є реалізацією суб´єктами надання адміністративних послуг функцій держави. У другому - мова йде про типові цивільні (приватні) правовідносини. Складний характер цього питання пов´язаний із використанням терміна «послуги», який свідчить про належність цього правового явища до цивілістики. Однак варто враховувати, що для поняття «адміністративна послуга» визначальною є ознака «адміністративні», яка характеризує суб´єктів, що надають адміністративні послуги, - державно-владних суб´єктів, що суттєво змінює природу таких послуг.
Адміністративні послуги надаються лише обмеженим колом суб´єктів, і, на відміну від приватних чи інших публічних послуг, отримати адміністративну послугу особі можна тільки в одного суб´єкта - в одному органі. Наявність публічного елемента, наділеного владними повноваженнями, у відносинах у сфері надання адміністративних послуг, а також сувора регламентація порядку реалізації таких повноважень разом із законодавчим закріпленням обмеженого переліку результатів діяльності виключає таке утворення зі сфери цивільно-правового регулювання. Таким чином, уважаємо, що доцільно вживати поняття «послуга» щодо діяльності органів державної та місцевої влади.
На відміну від поняття «адміністративна послуга», термін «публічна послуга» має ширше значення. Це пояснюється насамперед тим, що публічні послуги можуть надавати державні й недержавні установи. Їх подібність полягає в тому, що в отриманні таких послуг зацікавлене суспільство. Поняття «публічна послуга» по суті охоплює сфери суспільних відносин, які врегульовані і цивільним, і адміністративним правом. Однак у цих сферах відбувається диференціація правового регулювання, зумовлена двома основними чинниками - суб´єктом надання послуги та змістом правовідносин, що при цьому виникають. Інші категорії послуг потрібно виділяти за тією сферою, в якій вони надаються. Наприклад, соціальні послуги за ознаками і природою є публічними, але критерієм виділення є саме сфера, в якій вони реалізуються, а не коло суб´єктів, які їх надають.
Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади розглядає сферу публічних послуг як таких, що надаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні.
Таким чином, публічні послуги - це послуги, які надаються органами державної та місцевої влади або іншими суб´єктами (підприємствами, установами, організаціями) за рахунок публічних коштів і під відповідальність публічної влади.
Залежно від суб´єкта, що надає публічні послуги, можна розрізняти державні та муніципальні послуги. Важливою складовою як державних, так і муніципальних публічних послуг є адміністративні послуги. Зауважимо, що у п.3 ст.1 Закону від 6.09.2012 р. №520 встановлено вичерпний перелік суб´єктів, які можуть надавати адміністративні послуги, тобто підприємства, установи та організації незалежно від форм власності не можуть надавати адміністративні послуги. У зв’язку з цим адміністративна послуга буде державною, якщо таку послугу надають органи державної влади за рахунок коштів державного бюджету, а муніципальною - у разі надання такої послуги органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.