Адміністративне право України. Повний курс

7.2.1. Реєстраційні процедури

У реаліях розбудови демократичної правової держави особливої важливості набувають реєстраційні процедури. Під ними слід розуміти встановлений чинним законодавством порядок діяльності суб´єктів публічного адміністрування, в ході якої здійснюється документальне підтвердження правового статусу суб´єкта або наділення новими правовими ознаками об´єкта.

Ключовими цілями реєстраційних процедур є такі: офіційне визнання певного права особи; офіційне визнання законності правових актів; засвідчення певного статусу фізичної чи юридичної особи; облік юридичних фактів.

Ознаками реєстраційних процедур є такі: це послідовні дії суб´єктів публічного адміністрування; множинність суб´єктів, правомочних здійснювати реєстраційну діяльність; множинність об´єктів реєстраційної діяльності; можливість оскарження рішення у передбачених законом випадках.

Основними об´єктами реєстраційних процедур є:

- події;

- речові права на нерухоме майно;

- цивільні стани;

- місце проживання чи перебування;

- іноземці та особи без громадянства;

- об´єкти, пов’язані зі здійсненням економічної діяльності;

- нормативно-правові акти та їх проекти тощо.

Базовими нормативно-правовими актами, положення яких урегульовують здійснення реєстраційних процедур у різних сферах суспільного життя, є такі: закони України від 15.05.2003 р. № 755- «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підпри- ємців та громадських формувань», від 01.07.2010 р. № 2398-УІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», від 01.07.2004 р. № 1952-^ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», від 22.02.2007 р. № 698-У «Про Державний реєстр виборців» тощо.