Адміністративне право України. Повний курс

6.8.3. Співвідношення понять «електронне врядування», «електронна держава», «електронна демократія», «електронний парламент», «електронний уряд», «електронний суд»

В юридичній літературі існують певні тенденції щодо розуміння змісту категорій у сфері діяльності публічної адміністрації з використанням «електронних інструментів».

Найбільш широкою категорією є електронна демократія - використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності публічної адміністрації, інформатизація всіх сфер суспільного життя; процес забезпечення двосторонньої взаємодії громадян і держави в забезпеченні впливу на всі процеси державного й суспільного життя в країні. Електронне врядування є невід´ємним елементом електронної демократії.

Електронна держава - втілена в особі уповноважених органів форма організації суверенної влади, яка функціонує з метою надання електронних послуг представникам громадянського суспільства. Аналогічно електронне врядування є невід´ємною складовою електронної держави.

Електронний парламент - орган законодавчої влади, що як один із центрів концентрації політичної влади спрямований на забезпечення ефективної взаємодії між парламентарями і представниками громадянського суспільства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій на засадах верховенства права, прозорості, доступності та підзвітності діяльності.

Електронний суд - форма електронної демократії, що стосується суцільної інформатизації всіх ланок та інстанцій судового процесу, судових процедур та ін. з метою забезпечення ефективності здійснення правосуддя та задоволення публічного інтересу.

При цьому треба зазначити, що електронне врядування і категорії електронного парламенту й суду є такими, що існують паралельно та відбивають особливості відповідно електронного інструментарію виконавчої, законодавчої та судової гілок влади.

Електронний уряд - єдина інфраструктура ефективної та/або продуктивної взаємодії публічної адміністрації з усіма представниками громадянського суспільства на основі повсюдного викривання інформаційно-комунікативних технологій в аспекті підвищення політичної участі та впровадження більшої кількості та/або кращої якості інформації та інших послуг назовні для фізичних і юридичних осіб, а також внутрішньо для публічної адміністрації.

Електронний уряд є невід´ємною складовою електронного врядування та наповнений численними вертикальними й горизонтальними зв´язками.

Запитання і завдання

  1. Які ознаки притаманні інструменту публічного адміністрування?
  2. Які існують інструменти публічного адміністрування?
  3. За якими правилами суб´єкти публічної адміністрації підбирають інструменти публічного адміністрування?
  4. Яке юридичне значення має нормативний акт суб´єкта публічного адміністрування?
  5. Здійсніть класифікацію нормативних актів.
  6. Які вимоги висуваються до нормативних актів?
  7. Які існують підстави для визнання нормативного акта протиправним?
  8. За якими критеріями може бути здійснено класифікаційний розподіл адміністративних актів?
  9. Чим відкликання адміністративного акта відрізняється від його скасування?
  10. Схарактеризуйте стадії процедури ухвалення (видання) адміністративного акта.
  11. Назвіть підстави визнання адміністративного акта недійсним. Які наслідки такого рішення?
  12. Які підстави розмежування адміністративних і приватноправових договорів?
  13. Які вимоги висуваються до адміністративних договорів? Які наслідки їх недотримання?
  14. Які підстави визнання адміністративного договору нікчемним?
  15. Що розуміється під актом планування і чим він відрізняється від адміністративних актів, нормативних актів та адміністративних договорів?
  16. За якими критеріями можна класифікувати плани в діяльності суб´єктів публічного адміністрування?
  17. Які існують елементи електронного врядування?

Література для поглибленого вивчення

  1. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. Т. Коломоєць. Київ: Істина, 2012. 528 с.
  2. Афанасьєв К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект) : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07. Луганськ, 2002. 191 с.
  3. Барікова А. Електронна держава: нова ефективність урядування: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 224 с.
  4. Біла В. Адміністративний договір в діяльності органів державної податкової служби України : дис. . канд. юрид. наук : 12.00.07. Ірпінь, 2011. 192 с.
  5. Галунько В., Курило В., Короєд С. та ін. Адміністративне право України. Т.1. Загальне адміністративне право: навчальний посібник Херсон: Грінь Д.С., 2015. 272 с.
  6. Горбулін В., Грицяк Н., Семенченко А. та ін. Електронне урядування: підручник / за заг. ред.проф. Ю. Ковбасюка. Київ: НАДУ, 2014. 352 с.
  7. Дубов Д. Основи електронного урядування: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 176 с.
  8. Завальна Ж. Адміністративний договір: теоретичні засади та застосування : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Харків, 2010. 29 с.
  9. Колпаков В., Кузьменко О., Пастух І. та ін. Курс адміністративного права України: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2012. 808 с.
  10. Мандюк О. Індивідуальні адміністративні акти : теорія і практика застосування : дис.... канд. юрид. наук : 12.00.07. Львів, 2017. 214 с.
  11. Мельник Р., Бевзенко Р. Загальне адміністративне право: навчальний посібник. Київ: Ваіте, 2014. 376 с.
  12. Патерило І. Сутність та особливості адміністративних актів як основних інструментів діяльності суб´єктів публічної адміністрації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2015. Випуск 31.Том 3. С. 10-14.
  13. Скворцов С. Адміністративний договір як засіб управлінської діяльності : дис. канд. юрид. наук : 12.00.07. Одеса, 2005. 229 с.
  14. Тимощук В. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії : монографія. Київ: Конус-Ю, 2010. 296 с.