Різноманітні перевірки, що здійснюються суб´єктами публічної адміністрації, є одним із найбільш уживаних фактичних інструментів публічного адміністрування.

У процесі перевірки суб´єкти публічної адміністрації обстежують певний об´єкт з метою контролю, при цьому вони:

- з’ясовують правильність виконання законодавства особами, які перевіряються;

- переконуються у правильності ведення публічних обліків та наявності матеріальних цінностей;

- здійснюють аналіз результатів перевірки і складають про це звіт.

На сьогодні понад 600 чинних нормативних актів прямо присвячені проблематиці проведення перевірки в різноманітних сферах суспільного життя. Аналізувати їх усі немає потреби, тому звернемося до найбільш актуального з них - Постанови Кабінет Міністрів України від 24.05.2017 р. № 361 «Деякі питання проведення перевірок органів державного нагляду (контролю)», що визначає процедуру проведення Державною регуляторною службою перевірок у сфері господарської діяльності. При цьому ретельно прописуються підстави, предмет і процедурні питання здійснення планових і у виняткових випадках - позапланових перевірок, щоб не припустити з боку органів-перевірювачів корупційних чи інших протиправних дій.

Отже, проведення перевірки як інструмент публічного адміністрування - це вагомий засіб адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо обстеження підконтрольного об´єкта з метою з´ясовування дотримання приватними особами диспозицій заборонних норм, правильності ведення публічних обліків та наявності матеріальних цінностей, що здійснюються відповідно до наданої компетенції, ретельно прописаних підстав, предмета і процедурних дій, за допомогою планових і у виняткових випадках - позапланових перевірок, щоб не припустити з боку органів-перевірювачів корупційних чи інших протиправних дій.