Адміністративне право України. Повний курс

6.4.1. Поняття, юридичне значення та ознаки адміністративного договору

У науці адміністративного права є визнання адміністративних договорів як форми зовнішнього вираження публічного адміністрування, за допомогою якого впроваджуються диспозитивні методи регулювання взаємовідносин між органами публічної адміністрації, а також між публічною адміністрацією та фізичними і юридичними особами.

Адміністративний договір [угода) застосовується суб´єктами публічної адміністрації в тих випадках, коли застосування адміністративних актів є недоречним/неможливим (у відносинах між суб´єктами публічної адміністрації одного рівня) або недоцільним (наприклад, при регулюванні відносин надання адміністративних послуг).

Поняття «адміністративний договір» сформульовано у п. 3 ст. 3 КАСУ, де під ним розуміється спільний правовий акт суб´єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб´єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов´язки його учасників у публічний правовій сфері й укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб´єктами владних повноважень; б) для делегування публічних владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об´єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Легальне визначення адміністративного договору (угоди) дає підстави сформулювати такі його ознаки:

1] одним із учасників адміністративного договору обов’язково є суб´єкт владних повноважень;.

2] містом адміністративного договору є права та обов’язки його учасників у публічній правовій сфері.

3] укладається на підставі закону, тобто право суб´єкта владних повноважень укласти адміністративний договір має бути передбачене саме законом, а не підзаконними актами;

4] реалізується, як правило, на нормах адміністративного права;

5] викликає безпосереднє настання юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни й припинення правовідносин (меморандум про співпрацю), виникнення зміни, припинення прав і обов´язків його учасників (договори про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків) у публічній сфері;

6] метою адміністративного договору є задоволення публічних інтересів;

7] адміністративний договір оформлює ті суспільні відносини, які входять до предмета адміністративного права.

Ураховуючи те, що органи публічної адміністрації можуть діяти як у публічній правовій, так і у приватній правовій сферах, важливим та необхідним є відмежування адміністративних договорів (угод) від приватноправового (цивільного, господарського) договору.

Негативно відмежовує адміністративний від приватноправового договору Р. Мельник, який вважає, що: 1) суб’єктний склад учасників договірних відносин не є тією ознакою, за допомогою якої можна однозначно визначитися з правовою природою договору («наявність відносин влади і підпорядкування між учасниками договору»); 2) не є визначальним для встановлення юридичної природи і те, що через договір виконується публічне завдання (задовольняється публічний інтерес), адже суб’єкт публічної адміністрації може досягати публічних цілей також через укладання приватноправового договору.

Позитивно про адміністративний договір потрібно вести мову в тих випадках, коли: він спрямований на реалізацію норм адміністративного права та відповідно виникнення (зміну, припинення) адміністративно-правових відносин; закріплені в ньому зобов’язання чи розпорядження, які реалізуються в його межах, мають адміністративно-правовий характер. Він спрямовується на реалізацію адміністративно-правової норми, що містить зобов’язання видати адміністративний акт або вчинити іншу адміністративну дію; має своєю основою закріплені нормами адміністративного права обов’язки або права приватної особи. Його укладення є не тільки (а інколи й не стільки) правом, скільки обов’язком відповідних суб´єктів адміністративного права; суб’єкт владних повноважень у договорі реалізує повноваження, надані для здійснення публічної управлінської діяльності.