Адміністративне право України. Повний курс

4.1.3. Групи суб`єктів публічного адміністрування

В апараті держави суб´єкти владних повноважень, які виконують виконавчі функції, є незрівненно більш численними за тих, хто забезпечує законодавчі й судові повноваження. В Україні конституційна кількість народних депутатів складає 450 осіб, кількість суддів не перевищує 7 тис., а державних службовців - понад 200 тис., до цього потрібно додати 210 тис. осіб із МВС (без національної гвардії), понад 80 тис. посадових осіб місцевого самоврядування та ін.

Від часів незалежності формування суб´єктів різних гілок влади здійснювалося в демократичний спосіб, але під впливом різних центрів політичних впливів і груп вітчизняних еліт з різними поглядами на теорію публічного управління. У результаті цього в Україні сформувалася специфічна розгалужена система суб´єктів публічної адміністрації, що виконують виконавчі функції, - по-перше, формально входять до органів виконавчої влади, по-друге, формально не входять до системи органів виконавчої влади, однак здійснюють виконавчі функції в системі законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади.

Таким чином, незважаючи на те, що суб´єкти публічної адміністрації функціонують переважно в органах виконавчої влади та місцевого самоврядуванням, однак вони присутні і в законодавчій, і у виконавчій гілці влади та в державних органах, які формально не входять у систему жодної з них. Серед них слід виділити певні групи суб´єктів публічного адміністрування - органи державної влади, державні органи, які виконують виконавчі функції, але формально не належать до цієї структури; державні фонди та установи; органи влади автономного утворення (Автономної Республіки Крим); органи місцевого самоврядування; суб´єкти, яким делеговано окремі повноваження публічного адміністрування.

Під системою державних органів розуміють апарат держави, що представлений упорядкованою, організованою, цілісною системою органів законодавчої, виконавчої та судової влади, які наділені відповідними владними повноваженнями, а їх діяльність спрямована на реалізацію державної влади на всій території та в усіх сферах суспільства.

Крім органів виконавчої влади, до суб´єктів публічної адміністрації зокрема належать:

1] деякі повноваження Президента України, Адміністрація Президента України¹, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим;

2] апарат Верховної ради України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини та її секретаріат у законодавчій гілці влади;

3] повноваження суддів на адміністративних посадах, апарат суду і Державна судова адміністрація, Вища рада правосуддя, ВККСУ в судовій гілці влади;

4] Рада міністрів АРК як виконавчий орган виконавчої влади АРК;

5] суб´єкти публічної адміністрації, які не мають статусу органу державної влади;

6] численні органи державної влади (змішаного підпорядкування), які виконуюють виконавчі функції, але формально безпосредньо не підпорядковані вищому чи центральним органам виконавчої влади;

Серед останніх слід відзначити:

- Службу безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України;

- Службу зовнішньої розвідки України, яка є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах;

- Раду національної безпеки і оборони України, яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України;

- Рахункову палату України, що є державним колегіальним органом, який від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням;

- Центральну виборчу комісію, що є постійним чинним колегіальним державним органом, наділена повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів;

- Управління державної охорони України, шо є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України;

- Національний банк України, який є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління;

- національні комісії регулювання природних монополій, які є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом - утворюються та ліквідуються Президентом України.