Адміністративне право України. Повний курс

4.1.1. Поняття «суб`єкт публічного адміністрування» (адміністративний орган)

Суб´єкти публічного адміністрування (публічна адміністрація) мають певну організаційну структуру публічного адміністрування, під яким розуміється органічно єдина та чинна система органів державного управління, передусім органів виконавчої влади та владних структур місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також установ, організацій, окремих недержавних структур, які відповідно до законодавства здійснюють публічні управлінські функції з метою задоволення публічного інтересу.

До основних суб´єктів публічної адміністрації належать:

1) органи виконавчої влади;

2) суб´єкти місцевого самоврядування;

3) суб´єкти делегованих повноважень:

а) громадські об´єднання;

б) інші суб´єкти під час здійснення делегованих законодавством виконавчих функцій.

При цьому треба зазначити, що формально до органів виконавчої влади не належать СБУ, НАБУ НАЗК, ЦВК, Державна судова адміністрація, Комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення тощо, проте вони виконують вагомі виконавчі функції у спеціальних сферах адміністративної діяльності та ін. Звісно, що такі органи можна віднести до органів виконавчої влади не організаційно, а лише функціонально (в окремих випадках та при виконанні деяких повноважень, коли вони діють як суб´єкт публічного адміністрування).

Таке розуміння загалом відповідає Рекомендації Комітету Міністрів РЄ від 11.09.1984р. № R (84) 15 щодо публічної правової відповідальності за спричинену шкоду, де надається визначення терміна «публічна влада» як: а) будь-який суб´єкт публічного права будь-якого виду чи рівня (державного, регіонального, місцевого, незалежний суб´єкт публічного права; б) будь-яка приватна особа під час здійснення нею повноважень офіційної влади. Однак чітко окреслити поняття «публічна адміністрація» не це дозволяє.

На слушну думку професора О. Рогача, ключовою ознакою суб´єкта публічного адміністрування є діяльнісний принцип - здійснення публічного адміністрування. Його основу становлять органи, для яких публічне адміністрування є основним видом діяльності, - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Крім основних суб´єктів публічної адміністрації, для яких здійснення публічного адміністрування є основною функцією, існують й інші, для яких адміністративна діяльність не є додатковим видом діяльності.

Важливо зазначити, що у вітчизняній адміністративній доктрині категорії «суб´єкт публічного адміністрування» і «адміністративний орган» практично вважаються тотожними.

Незважаючи на широку розрізненість суб´єктів публічного адміністрування, усім їм притаманні спільні ознаки, які дозволяють їх диференціювати як такі. Ці ознаки зумовлені спільним функціональним видом діяльності - здійсненням публічного адміністрування.

Таким чином, до найбільш суттєвих ознак слід віднести такі:

- кожен із суб´єктів є відокремленою частиною єдиної функціональної системи суб´єктів публічного адміністрування;

- вони мають свій відповідний правовий статус, який визначається законами або підзаконними нормативними актами;

- усі суб´єкти публічного адміністрування реалізують не приватний, а публічний інтерес, незважаючи на те, що окремі з них можуть бути навіть суб´єктами приватного права;

- для здійснення публічного адміністрування суб´єкти наділені повноваженнями з прийняття публічних владних рішень;

- вони орієнтовані на діяльність на основі та для публічного виконання закону.

Отже, суб´єкт публічної адміністрації - це суб´єкт владних повноважень, який здійснює публічне адміністрування: надає адміністративні послуги чи виконавчо-розпорядчу адміністративну діяльність.

Це насамперед орган чи посадова особа суб´єктів, для яких публічне адміністрування є основним видом діяльності, - органи виконавчої влади та суб´єкти місцевого самоврядування.