Міжнародні відносини

Ізраїльсько-арабська проблема

Створення держави Ізраїль, країни з іудейсько-психологічним інтелектом, на терені арабського світу з зовсім іншою ментальністю і психологією, було не кращим вирішенням єврейської проблеми. Воно заклало наслідки, які світова спільнота має на Близькому Сході трохи не весь період з моменту створення цієї держави.

Виникнення на Близькому Сході постійного регіонального протистояння, «місцевої біполярності» в умовах тодішньої біполярності світу, мало призвести до відповідного близькосхідного розмежування. Той феномен, що існував в момент створення держави Ізраїль, коли за це виступали трохи не разом Захід і Схід, скоро зник. Ізраїль здобув постійну підтримку США, арабський світ (за певним виключенням) — Радянського Союзу. І близькосхідне протистояння мало ще той феномен, що маленька щойно створена держава Ізраїль протистояла трохи не всьому арабському світу і у війнах з ним отримувала перемогу.

Не маючи можливості докладно аналізувати цей феномен, скажемо, що Ізраїль, рішуче налаштований створити сильну єврейську державу — Великий Ізраїль (Ерец Ізраель), очевидно більше уваги приділяв підготовці до збройної боротьби, ніж його противники. Ізраїльська армія озброювалась зброєю з Великобританії, Франції, ФРН, а з 1962 р. і з США. В Ізраїлі було створено національну військову промисловість. Ізраїль мав власні досвідчені військові кадри. І величезне єврейське лобі в усьому світі, особливо в США.

Арабський світ багато чого з цього не мав, до того ж не був єдиним. Його ослаблювали внутрішні протиріччя і різна зовнішньополітична орієнтація — певна частина арабського світу схилялась до про- західної орієнтації. Але в палестинському питанні арабський світ, здебільшого, виступав спільно.