Міжнародні відносини
Потурання США кубинським «біженцям»
Соціалістичні перетворення режиму Кастро не лише позбавили прихильників Батісти, кубинських «біженців», їхньої власності, але під загрозою опинилась і чимала частина американського капіталу на Кубі. Отже, на американського президента почався сильний тиск з метою змусити його вжити проти Куби репресивних заходів. Колишній командуючий кубинською армією майор Діас Лане, викритий на Кубі як зрадник, що втік у США, доводив в американському сенаті про загрозу для США з боку соціалістичної Куби.
Влітку 1959 р. загострення відносин між США та Кубою досягло краю. Кубинські «біженці» під проводом Ланса організували з аеродромів Флориди на американських літаках без пізнавальних знаків нальоти на Кубу. 31 жовтня 1959 р. в результаті одного з таких нальотів в Гавані були численні жертви серед мирного населення. Все це робилось з благословення США.
У відповідь з березня 1960 р. Кастро почав конфісковувати на Кубі американські підприємства. 17 березня того ж року Ейзенхауер дозволив військову підготовку на американській території «кубинських біженців» з метою знищення режиму Кастро. З липня конгрес заборонив експорт в США кубинського цукру, США блокували торгівлю з Кубою. А 3 січня 1961 р. США розірвали з Кубою дипломатичні відносини.
Новий президент США демократ Джон Ф. Кеннеді не перешкоджав Пентагону та ЦРУ готуватись до ліквідації на Кубі небажаного США режиму Кастро, але волів, щоб це було зроблено ніби кубинськими «біженцями», а уряд США лишався «осторонь». 5 квітня 1961 р. Кеннеді дав остаточну згоду на план ЦРУ з ліквідації режиму Кастро.
15 квітня 1961 р. американські бомбардувальники Б-26, замасковані під кубинські, бомбардували Кубу. 17квітня відбулася висадка великого десанту кубинських «контрас « на Плайа-Хірон, в затоці Свиней (Кончинос) — вони мали «звільнити» острів. Проте за два дні — 17—19 квітня 1961 р. нападники були розбиті. Сподівання американських спецслужб на підтримку «контрас» місцевим кубинським населенням не виправдались — кубинці відчайдушно захищали свій острів від вторгнення американських прихильників. Президент Дж. Кеннеді, намагаючись довести свою непричетність до проваленої операції, змістив з посади директора ЦРУ Аллена Даллеса.
Ось що пише з цього приводу Ж.-Б. Дюрозель: «Престиж Сполучених Штатів зазнав болючого удару. Стала очевидною широка народна підтримка Кастро. Латиноамериканські держави, які завжди вороже сприймали втручання США у їхні справи, цю операцію гостро засудили»[1].
