Міжнародні відносини
«Стрелка», «Белка» і Гагарін
Благословенна Америка, великі міста з палаючими вночі яскравими вогнями — ні в Першу світову, ні в другу світову війни ніщо не могло їх загасити. Жоден літак, жоден корабель, надводний чи підводний, не міг здолати зненацька величезної відстані розташованої за двома океанами великої та найбагатшої у світі Американської держави. Жила спокійно й багатіла Америка, а війни гриміли десь там далеко, далеко...
Аж ось 4 жовтня і 3листопада 1957р. над Сполученими Штатами високо, в космосі, пролетіли-просвистіли в міжконтинентальній ракеті, у штучному супутнику Землі, дві собачки — «Стрєлка» і «Бєлка». Обкрутились раз навколо Земної кулі і приземлились собі на території СРСР. Пересічні американці їх і не помітили. А американський уряд занепокоївся: над Америкою ще так ніхто ніколи не пролітав.[1] І президент Ейзенхауер оцінив цей політ як «технологічний тріумф» СРСР, що означає для США появу суперника, якого слід сприймати як «життєвоздатну конкурентну систему з передовою технологічною базою».
Не хотілося Ейзенхауеру розтлумачувати, що це означає, що СРСР тепер вже має засоби доставки ядерної зброї на американську територію, і американці, як і європейці, можуть тепер чекати ядерну бомбу на свою голову.
Для американців, які звикли до свого безумовного пріоритету, до своєї недоторканості, яка їм здавалась цілком природною, нескінче- ною, одвічною, це було потрясіння. Тепер вже доктрина «масованої відплати» могла обернутися для США такою ж «відплатою»; для американців, які хотіли б нищити інших, лишаючись у безпеці, вона була тепер непридатною. «Балансування на межі війни» могло стати не просто «грою на нервах»... Ось чому 1957рік став етапним у розвитку радянсько-американських відносин.
Під час другого етапу перебування Ейзенхауера у Білому домі американський уряд змушений був відмовитись від своєї доктрини «масованої відплати» і замінити її на доктрину «обмеженої війни». Остання вже не передбачала тотального знищення супротивника, а лише перемогу в тому чи іншому конфлікті, з обмеженим застосуванням ядерної зброї на певному театрі воєнних дій. Американське керівництво «подобрішало» до радянської системи, йому вже розхотілося звільняти соціалістичні країни. Воно вже стало подумувати про можливість встановлення особистих контактів з радянськими лідерами...
Політ Юрія Гагаріна, який 12 квітня 1961 р. також в автоматичному режимі раз облетів навколо Земної кулі, принципово у військово- стратегічному сенсі ще раз підтвердив, що Радянський Союз володіє стратегічними ракетами, які цілком здатні донести до США ядерну зброю і вразити США так само, як США здатні вразити Радянський Союз. Тепер США втратили вже не лише монополію на ядерну зброю, але і монополію на засоби доставки. Після цього радянська сторона стала стверджувати, що між СРСР і США встановився військовий паритет.
[1] Насправді політ радянської міжконтинентальної ракети не мав бути для США такою вже несподіванкою: адже 27 серпня 1957 р. ТАРС повідомило про випробування в СРСР міжконтинентальної балістичної ракети.
