Міжнародні відносини

Створення Організації Варшавського Договору (ОВД)

Для Радянського Союзу нові повороти політики Даллеса після провалу ЄОС були надто неприємним сюрпризом. СРСР категорично протестував проти Паризьких угод від 23 жовтня 1954 р., які ремілітаризували ФРН і включали її до НАТО². 29листопада -2 грудня 1954р, в Москві відбулась «Конференція по забезпеченню миру і безпеки в Європі», на якій свій протест проти Паризьких угод висловлювали представники восьми соціалістичних держав — СРСР, Албанії, Болгарії, Польщі, НДР, Румунії, Угорщини та Чехословаччини в присутності спостерігача з КНР. 29—31 грудня 1954р. в Празі зібралась нарада з приводу відродження німецького мілітаризму сусідніх з ФРН держав: НДР, Польщі та Чехословаччини. СРСР застосовував ще деяких заходів проти відродження німецького мілітаризму. Коли західні держави ратифікували Паризькі угоди й вони набрали чинності, СРСР7 травня 1955р. денонсував радянсько-британський договір від 29 травня 1942 р. і радянсько- французький договір від 10 грудня 1944р., які передбачали, що сторони після війни не будуть вступати в союзні відносини з ворожими одна одній сторонами.

Але це була лише прелюдія радянської відповіді Заходу. 11—14 травня 1955 р. у Варшаві зібрались представники восьми європейських соціалістичних держав — СРСР, Албанії, Болгарії, НДР, Польщі, Угорщини та Чехословаччини, які 14 травня підписали Договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу. Був створений Варшавський пакт або Організація Варшавського Договору (ОВД), військово-політичний блок соціалістичних держав, який протистояв тепер блоку НАТО¹. Були створені спільні збройні сили ОВД. Договір набрав чинності 5 червня 1955 р.

Отже, створення двох блоків завершило процес поділу світу на Схід і Захід, біполярності світу.

Таким чином, американський уряд Ейзенхауера-Даллеса активно втілював нову доктрину «відкидання комунізму» на головному напрямку міжнародних відносин, яким тоді була німецька проблема. Вів наступальну політику проти комунізму і «оборонний блок» НАТО. Радянському Союзу доводилось оборонятись. І це ставить під сумнів вчення Леніна про «імперіалізм, як загниваючу стадію капіталізму».