Міжнародні відносини

План Шумана. Створення ЄОВС

Наступне європейське інтеграційне об’єднання — Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС) було організацією економічного [1]характеру. Народилось воно після того, як його автор французький міністр закордонних справ Робер Шуман переконався, що союзники — США і Великобританія перейшли на бік Німеччини в Саарському питанні, (бо тепер вони прагнули інтегрувати ФРН у НАТО), а тому Франція Саару не отримає. Саме тоді Шуман і висунув свій план, намагаючись хоч таким чином отримати таке потрібне Лотарингії саарське вугілля.

9 травня 1950р. Шуман видав меморандум, в якому пропонував створити Європейське об’єднання вугілля та сталі, чим ліквідувати «віковічні суперечки між Францією та Німеччиною» і зробити, таким чином, війну між цими двома державами «не лише немислимою, але й неможливою фізично». Таким чином, політична сторона — державна приналежність Саару, відсувалась у бік, а мало бути вирішено дуже важливе для Франції економічне питання — об’єднання лотаринзької залізної руди з саарським вугіллям.

План Шумана зустрів цілковиту підтримку США і застережливу позицію Великобританії. Та побачила у плані можливість певної загрози національному суверенітету і ухилилась від участі в ньому. Як завжди, з різкою критикою плану виступив Радянський Союз. Що стосується ФРН, то та поставилась до плану Шумана схвально, по-перше, тому, що він посилював надії ФРН повернути Саар Німеччині, а по-друге, тому, що робив ФРН рівноправним засновником системи управління в одній з вирішальних галузей європейської економіки. Позитивно поставились до плану Шумана і погодились взяти в ньому участь також Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. 12 червня 1950р. план Шумана, що передбачав створення Європейського об’єднання вугілля та сталі, був підписаний в Парижі представниками шести вказаних держав (Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург). Набрав він чинності 25 липня 1952 р.

Було створено чотири органи ЄОВС: 1) Вище керівництво — у складі дев’яти осіб (не більше, ніж по дві особи від однієї держави); 2) Рада міністрів — по одному представнику від держави з функцією координувати діяльність ЄОВС з урядами країн-учасниць; 3) Асамблея ЄОВД— у складі 78 членів, обраних парламентами держав-учасниць за такими квотами: Франція, ФРН і Італія — по 18 осіб; Бельгія і Нідерланди — по 10 осіб; Люксембург — 4 особи. Функції: спостерігати за діяльністю Вищого керівництва і в разі необхідності змінювати його двома третинами голосів. 4) Суд — 7 суддів від різних держав.

ЄОВС стало першим економічним об’єднанням, що заклало грунт для створення широкої європейської інтеграції, спочатку ніби виключно економічної, а поступово і політичної.



[1] Сьогоденна назва: Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЕ).