Міжнародні відносини
Створення Ліги арабських держав (ЛАД)
Лідери країн арабського світу розуміли необхідність свого посилення шляхом об’єднання арабських країн. Проте до другої світової війни процес цей йшов важко і повільно через цілий ряд обставин[1]. Наприкінці другої світової війни, коли потреба здобуття незалежності стала перед арабським світом особливо гостро, жага до об’єднання посилилась і принесла певні наслідки.
25 вересня—10 жовтня 1944р. на конференції арабських країн в Олександрії було прийнято рішення створити Лігу арабських держав (ЛАД).
Остаточно конституювання ЛАД було завершено на конференції в Каїрі 22 березня 1945p, де був підписаний статут ЛАД. До складу ЛАД увійшли: Єгипет, Сирія, Ліван, Йорданія, Ірак, Саудівська Аравія та Йемен. Пізніше до ЛАД вступили Лівія (березень 1953 р.), Судан (січень 1956 р.), Туніс та Марокко (жовтень 1958 р.), Кувейт (липень 1961 р.), Алжир (серпень 1962 р.). Далі процес вступу до ЛАД тривав і до нього приєднались Бахрейн, Джібуті, Катар, Мавританія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Сомалі, а також Організація звільнення Палестини, всього 21 держава.
Створення ЛАД мало позитивний характер, хоча за тривалий період її існування, враховуючи широке коло її учасників, всередині організації виникали серйозні розбіжності, і ЛАД не завжди діяла ефективно.
[1] 2 квітня 1936 р. був укладений Договір про дружбу та союз між Саудівською Аравією та Іраком, до якого 29 квітня 1937 р. приєднався Йемен. 7 травня 1936 р. Саудівська Аравія уклала договір про дружбу з Єгиптом. Проте далі справа не пішла.