Міжнародні відносини
Створення Сполученими Штатами блоку АНЗЮС
На 1951 рік розстановка сил на Далекому Сході істотно змінилась у порівнянні з кінцем другої світової війни. Успіхи після війни лівих сил на чолі з компартіями призвели тут до створення Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР), Демократичної Республіки В’єтнам (ДРВ) та Китайської Народної Республіки (КНР), що на думку американських правлячих кіл створювало велику загрозу «вільному світу», який панував тут у формі колонізаторів. При чому в геополітичному плані становище складалось так, що соцтабір, який тепер складався не лише з Радянського Союзу, як до війни, а вже з тринадцяти держав (НДР, Польща, Румунія, Болгарія, Албанія, Югославія, Угорщина, Чехословаччина, СрСр, МНР, КНДР, КНР, ДРВ) і являли собою суцільний геополітичний моноліт, у той час, як країни «вільного світу» були певною мірою географічно розпорошені. Альтернативою Заходу проти цього стала блокова політика, яка вже знайшла у євро-американському просторі вираз у створенні блоку НАТО. На Далекому ж Сході і в Тихоокеанському просторі такого блоку не було, що бентежило вже адміністрацію президента Трумена.
За виправлення ситуації взявся чи не найстаріший й найдосвідче- ніший американський дипломат Джон Фостер Даллес[1], який діяв як спеціальний представник президента США в ранзі посла. На початку 1951 р. він відвідав Японію, провів там два тижні і вів переговори з японським прем’єр-міністром Йосідою. На цей час, коли Китай, який в період війни був головним союзником Америки на Далекому Сході, перетворився на комуністичну державу, уряд США схилявся до перетворення Японії у свого головного союзника на Далекому Сході і в басейні Тихого океану.
Після Токіо Даллес відвідав Канберру і Веллінгтон для проведення там переговорів з відповідними урядами про створення блоку між США, Австралією і Новою Зеландією. Блок міг бути спрямований проти загрози з боку японського мілітаризму, проте мав іншу мету. Повернувшись у Вашингтон у квітні, Даллес привіз проект договору між трьома державами, який міг бути ґрунтом для створення прообразу НАТО на Далекому Сході.
29 серпня 1951 р. США підписали з Філіппінами, які дістали незалежність 4 липня 1946р.[2], Договір про взаємну оборону. А 1 вересня того ж року в Сан-Франциско між Австралією, Новою Зеландією і США був підписаний Тихоокеанський пакт безпеки, відомий як АНЗЮС (абревіатура від назви учасників), безтерміновий договір, який набрав чинності 22 квітня 1952 р.
