Міжнародні відносини
Створення Комінформу
Для радянської сторони така активність і методи дій США були неприємною несподіванкою. Захід перехоплював ініціативу і примушував СРСР оборонятися. Не маючи можливості діяти адекватними засобами, Радянський Союз змушений був відповісти на дії США звичайним для себе альтернативним методом політичних дій — він створив Комінформ.
22—28 вересня 1947р. в Польщі, в замку Шклярська Пореба, була скликана нарада представників компартій дев’яти країн: СРСР, Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії (соціалістичні країни) і Італії та Франції (капіталістичні країни). На ній з головною промовою виступив представник ЦК КПРС А. Жданов,[1] у доповіді якого вперше пролунала теза про розкол світу після другої світової війни на «два табори» — «імперіалістичний та антидемократичний табір» на чолі зі США та «антиімперіалістичний демократичний табір» на чолі з СРСР. Перший ставить перед собою мету зміцнення імперіалізму, боротьбу з соціалізмом та демократією, другий веде боротьбу проти загрози нових війн та імперіалістичної експансії, за зміцнення демократії та викорінення залишків фашизму. Така постановка питання, що не залишала фактично місця для «мирного співіснування», про яке неодноразово згадувалось у доповіді, отримала назву «доктрини Жданова». Вона й була покладена в основу створення Інформаційного бюро комуністичних та робітничих партій, яке в обігу називали Комінформом, за аналогією з Комінтерном (1919 — 1943 рр.).
Проте Комінформ не був створений як аналог Комінтерну. Він вважався органом зв’язку і обміну досвідом між провідними компартіями світу. Керівний центр його знаходився не в Москві, як Виконком Комінтерну, а спочатку в Белграді, а з 1948 р. в Варшаві (у зв’язку з розривом відносин між СРСР і Югославією і виходом Югославії з Комін- форму). Він видавав газету «За прочный мир, за народную демократию» російською та французькою мовами.
Хоча насправді Комінформ був спробою СРСР впливати на розвиток міжнародних подій через компартії і ліві сили в світі. Наради Комінформу просували на Захід провідні постулати радянських диктаторів — за життя Сталіна — чорно-біле бачення світу, де соціалістична система на чолі з СРСР неухильно проводить прогресивну політику «мирного співіснування», бореться за мир, а капіталістична система на чолі з США та Великобританією — політику підготовки та розв’язування війни.
Проте, вплив Комінформу на події в світі був слабким. Хоч компартії Франції та Італії організовували масові виступи та страйки на знак протесту проти «плану Маршалла», їм не вдалося переконати західну громадськість, що надання Сполученими Штатами безкоштовної величезної фінансової допомоги їх країнам — це погано. Так само не вдалось їм зашкодити створенню НАТО — блоку, який засновано як оборонний, проти комуністичної загрози.
В цілому Комінформ був справді «рукою Москви» і декого лякав на Заході. Проте він більше залякував, ніж насправді робив.
