Міжнародні відносини
Політика СРСР щодо Ірану
Оскільки під час другої світової війни в Ірані розгортали активну діяльність гітлерівські спецслужби, СРСР і Великобританія за спільною домовленістю 25 серпня 1941 р. ввели в Іран війська: радянські — в північну частину країни, британські — в південну. З зобов’язанням після закінчення війни вивести їх з Ірану.
Іран — багата на нафту країна, де давно порядкувала Англо-іранська нафтова компанія і де велося підспудне суперництво за нафту між Великобританією і Сполученими Штатами. Навесні 1944 р, американці зробили спробу потіснити в іранському нафтовому бізнесі британців, які фактично монополізували там здобич нафти.
Оскільки Іран був сусідньою з СРСР державою, з якою у північного сусіда давно склалися дружні стосунки, до того ж в Ірані тоді знаходились радянські війська, то Радянський Союз зажадав взяти свою частку з нафтових багатств Ірану. Але з перших спроб ні американська, ні радянська сторони успіху не здобули.
З метою тиску на іранський уряд СРСР в призначений час після війни свої війська з країни не вивів, посилаючись на радянсько-іранський договір від 20 лютого 1921 р.[1]
За допомогою прокомуністичної партії «Туде» в іранському Азербайджані було організовано повстання, внаслідок якого 12 грудня 1945 р. там було проголошено «Автономну Республіку Азербайджан», де було створено «Народну армію», розпочаті соціалістичні перетворення. В Західному Азербайджані була окремо створена «Народна курдська республіка». 23 квітня 1946 р. азербайджанська та курдська республіки підписали з СРСР договір про воєнний союз і дружбу.
Англія і США протестували, ставили питання в Раді Безпеки ООН — марно! 4 квітня 1946 р. СРСР уклав з Іраном договір, за яким виводив свої війська з Ірану, а в Ірані створювалась «Ірансько-радянська нафтова компанія», де 51% акцій належали СРСР, а 49% — Ірану. Іранський уряд мав рахуватись із новоствореними на півночі країни державними утвореннями. Здавалось, Радянський Союз домігся свого. Радянські війська було виведено з Ірану.
Проте Заходу вдалося ліквідувати радянські успіхи. Англія організувала широке повстання південних племен проти партії «Туде» і Іранського уряду. Той повністю повернувся у бік Заходу: скасував всякі автономії на півночі країни і розпочав жорстоке переслідування комуністів. Радянський Союз не втручався. Очевидно, щоб не завадити ратифікації іранським парламентом договору про «Ірансько-радянську нафтову компанію». Але меджліс цей договір не ратифікував.
Радянська політика в Ірані зазнала провалу. Але гомону в стосунках між СРСР і недавніми західними союзниками наробила багато.
[1] Згідно з вказаним договором, якщо в Ірані виникне загроза для радянської держави, то та мала право ввести свої збройні сили в Іран для подолання такої.
