Управління персоналом

15.5. Витрати на персонал, методи їхнього нормування, планування й аналізу

Витрати на персонал являють собою сукупність витрат, зв’язаних з його залученням, винагородою, стимулюванням, вирішенням соціальних проблем, організацією роботи і поліпшенням умов праці.

У складі витрат на персонал можна виділити такі групи витрат:

  1. Основні витрати:
  • заробітна плата (основна і додаткова);
  • оклади штатних співробітників;
  • виплати сумісникам;
  • інші витрати.

2. Додаткові витрати:

2.1. На підставі тарифів і законодавства:

  • відрахування роботодавця на соціальне страхування і страхування від нещасних випадків;
  • оплата відпусток, лікарняних аркушів, інвалідності;
  • техніка безпеки, організація виробництва;
  • преміювання;
  • інші витрати.

2.2. Соціальні:

  • транспортні;
  • оплата житлово-комунальних послуг;
  • оплата медично-оздоровчих послуг;
  • навчання і підвищення кваліфікації;
  • інші витрати.

Методи нормування витрат на персонал по кожному з елементів залежать від законодавчо передбачених процедур нарахування заробітної плати, виплат компенсаційного і соціального характеру та ін.

Аналізувати і планувати витрати на персонал можна практично по кожній їхній статті, тому доцільно визначити лише основні показники:

  • рівень середньої заробітної плати (середньорічна, середньомісячна і квартальна - розраховується для всіх категорій працівників; середньогодинна і середньоденна - тільки для робітників);
  • зміна фонду заробітної плати за рахунок відхилень середньої зарплати і чисельності працівників.

Динаміку витрат на персонал доцільно аналізувати у співвідношенні з основними показниками роботи підприємства за відповідний період: з обсягами продажу, виробництва, прибутку, виробничими витратами. Крім того, необхідно стежити за часткою заробітної плати у витратах на персонал.

Планування витрат на персонал на основі всебічного аналізу повинне органічно вписуватися в систему планування. Виділяють такі етапи планування витрат на персонал:

  1. Аналіз по підрозділах витрат за минулий період, а також планових і фактичних витрат і їхнє корегування з обліком внутрішніх (додаткове залучення персоналу, підвищення кваліфікації й ін.) і зовнішніх (змін в оподатковуванні, договірного або очікуваного підвищення тарифних ставок) факторів, на основі яких створюється проект витрат на майбутній період як у цілому, так і по окремих статтях.
  2. Аналіз планів підрозділів і їхнє корегування в загальних інтересах, для того щоб збільшення витрат на працівника не перевищувало ріст продуктивності праці.
  3. Затвердження керівництвом організації остаточного варіанта плану витрат на персонал і направлення його в підрозділи.