Управління персоналом

11.5. Соціально-психологічні умови праці

Психологія праці - одна з найважливіших галузей психологічної науки. Вона вивчає різноманітні прояви психіки у трудовій діяльності. Психологія праці вивчає дієздатність особистості до роботи. Дієздатність особистості виявляється у поведінці. Поведінка залежить від темпераменту і характеру.

Будь-яке психічне явище (процеси, стан, властивості особистості) включене в структуру людської діяльності, виражає потреби, мотиви, цілі, витрати, результати і задоволеність працею. Психофізіологічні умови праці характеризують ті навантаження, які несе людський організм під час роботи, а саме:

  • фізичні (динамічні, статичні);
  • робоча поза (нормальна, змушена, ненормальна);
  • емоційні;
  • нервові;
  • психічні;
  • зорові.

Психічні особливості - якості людини, що обумовлюють її поведінку і результативність діяльності. Це темперамент, характер, здібності, знання, та ін. Психічні процеси, емоційно-вольова сфера, здібності особистості формують психологічний потенціал працівника.

Особистість людини розглядається як складна динамічна функціональна система. У її структурі виділяють 4 групи або підструктури здібностей, що знаходяться у визначеній ієрархічній залежності та розрізняються особливостями і способами формування.

Третій рівень особливостей особистості зв´язаний з її соціальною свідомістю і представлений знаннями, навичками, здібностями. Ця група особливостей розвивається на основі пізнавальних процесів шляхом навчання.

Четверта група особливостей особистості, яка характеризує її більш високий рівень, представлена соціально обумовленими особливостями (інтересами, ідеалами, світоглядом, ціннісними орієнтаціями, переконанням та ін.).

Особистість людини характеризується як дуже стійке створення, що виявляється в послідовності та передбачливості її поведінки. Разом з тим, вона здатна до адаптації в різних соціальних умовах, завдяки змінам у ціннісних орієнтирах, установках, інтересах, мотивах, більш адекватному пізнанню об´єктивних закономірностей суспільного розвитку. Саме ці особливості людини необхідно враховувати під час технологічної трансформації виробництва, в управлінні, організації праці, плануванні розвитку персоналу та ін.