Управління персоналом

11.2. Державне регулювання умов праці Законом України «Про охорону праці»

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації права громадян на охорону їхнього життя і здоров´я у процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації й охорони праці в Україні.

Відповідно до Закону, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на збереження здоров´я і працездатності людини у процесі праці.

Чинність Закону поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на всіх громадян, що працюють на цих підприємствах.

Основні принципи державної політики в області охорони праці:

  1. Пріоритет життя і здоров´я працівників стосовно результатів виробничої діяльності підприємства, повна відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.
  2. Соціальний захист працівників, повне відшкодування збитку особам, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
  3. Проведення політики пільгового оподатковування, що сприяє створенню безпечних умов праці, участь держави у фінансуванні заходів для охорони праці.
  4. Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці, використання світового досвіду для поліпшення умов і підвищення безпеки праці та ін.

При укладенні трудового договору громадянин повинен бути проінформований власником під розписку, про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їхнього впливу на здоров´я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства та колективного договору.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Працівник має право відмовитися від роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя і здоров´я.

Працівники, що зайняті на роботах з важкими або шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію й інші пільги та компенсації. Протягом дії трудового договору власник зобов´язаний вчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах, у в розмірах пільг і компенсацій.

Власник зобов´язаний створити у кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів. Цим він сприяє функціонуванню системи управління охороною праці, для чого:

  • розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, позитивний досвід, який стосується охорони праці та ін.;
  • забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і застосовує профілактичні заходи;
  • організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестацію робочих місць на відповідність нормам з охорони праці та вживає заходи щодо усунення шкідливих виробничих факторів та ін.

Державний комітет України по нагляду за охороною праці має нижче наведені повноваження в області створення безпечних і нешкідливих умов праці:

  1. Здійснення комплексного управління охороною праці на державному рівні, реалізація державної політики в цій області.
  2. Розробка за участю міністерств, інших органів виконавчої влади і профспілок національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, контроль за її виконанням.
  3. Розробка разом з органами праці, статистики й охорони здоров´я системи показників обліку умов і безпеки праці.
  4. Участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці та ін.

Рішення Державного комітету України по нагляду за охороною праці є обов´язковим для виконання.