Управління персоналом

10.5. Гнучкі режими праці

Однією з форм гнучкості у сфері праці є скорочення робочого часу. Ця форма найбільш розповсюджена і відповідає бажанню багатьох трудящих - одержати додаткову можливість «маневру» і організації власного приватного життя. Тенденції скорочення робочого часу сприяють економічному росту. Скорочення робочих годин дає можливість наймати нову робочу сили за умови, що витрати на одиницю виробленої продукції не зростуть. Тому уряд бере на себе частину витрат щодо набору робочої сили, які виникають у результаті зменшення обсягу робочого часу.

Так, у законодавчих актах Франції, передбачена тривалість 39- годинного робочого тижня і п´ятого тижня оплачуваної відпустки, також уведені стимули, що сприяють створенню нових робочих місць. Підприємства одержали право встановлювати робочий час нижче законодавчої норми - до 35-36 годин на тиждень за умови, що скорочення робочого часу буде ув’язуватися з наймом безробітних або молоді з наданням постійних робочих місць. Підприємство при цьому буде звільнено від сплати внеску на соціальне забезпечення в розрахунку на цей контингент. Крім того, передбачаються субсидії для підприємств, що працюють у межах від 30 до 39 годин на тиждень, за умови гарантованих стабільних рівнів зайнятості.

Скорочення робочого часу ув’язується з більш гнучким підходом до графіка робочого часу, що забезпечує краще використання парку верстатів та устаткування. У Бельгії робочий час на підприємствах скорочений на 5% і одночасно прийняте зобов´язання підвищити зайнятість на 3% або шляхом найму додатково 3% трудящих або шляхом виплати у фонд зайнятості еквівалента у розмірі 3% загальної вартості витрат на заробітну плату.

Результати обстеження, проведені Німецьким інститутом приватного сектора, показують, що 60% трудящих, які виконують понаднормові роботи, хотіли б працювати менше. До скорочення понаднормових робіт прагнуть 75% обстежених фірм. У зв´язку з цим уряд Німеччини виступає за скорочення понаднормових робіт з метою створення нових робочих місць.