Управління персоналом

7.1. Сутність, соціально-економічне значення і задачі розвитку персоналу

Розвиток персоналу є в сучасному світі одним з найважливіших факторів успішної діяльності організації. Необхідність швидкого пристосування до ринкових умов, які безупинно змінюються, підсилює потребу у більш високому рівні загальної та професійної освіти, безперервному навчанні працівників, розвитку в них здатності до творчості та постійного відновлення. Наявності у персоналі таких якостей потребує загострення конкуренції на світовому ринку на тлі визначеного зближення використовуваних різними країнами техніки і технологій. У цих умовах якість персоналу все частіше стає вирішальним фактором перемоги в конкурентній боротьбі. Таким чином, інвестування у розвиток кадрів відіграє більш велику роль, чим інвестування в розвиток і поліпшення виробничих потужностей.

Під розвитком персоналу розуміється сукупність заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації працівників. До таких заходів відносяться:

• навчання, яке у формі загальної та професійної освіти дає необхідні знання, навички і досвід;
• підвищення кваліфікації, задача якого - поліпшення професійних знань і навичок у зв´язку з поширенням НТП;
• навчання школі управління і керівництва, яке дає необхідні пізнання і підготовку при вступі на керівну посаду і яке формує кар´єру керівника;
• перекваліфікацію, яка дає другу освіту під якою розуміється будь-яка професійна переорієнтація, що дає можливість працівникам освоїти нову спеціальність.

Задачі розвитку персоналу, вирішення яких дозволяє організації забезпечити ефективне досягнення стратегічних цілей такі:

• виявлення і підтримка здатних до навчання працівників;
• поширення знань і передового досвіду як системи безперервного навчання персоналу;
• активізація потенційних можливостей співробітників;
• зміцнення духу творчості та змагання;
• робота зі створення резерву керівників;
• створення системи службово-кваліфікаційного розвитку і планування трудової кар´єри.