Управління персоналом
6.4. Прогнозування персоналу на перспективу
Прогнозування персоналу на перспективу - це процес, заснований на формуванні системи аргументованих уявлень про напрямки розвитку і майбутній стан персоналу.
Основою прогнозу є спеціальні обстеження, інші прогнози, вірогідний математичний аналіз і аналіз тимчасових рядів, мозковий штурм, індивідуальні опитування фахівців.
Прогнозування персоналу на перспективу полягає у:
а) аналізі економічних, соціальних, технічних та інших процесів, що відбуваються в організації та її оточенні; причинно- наслідкових та інших зв´язках між ними; оцінці сформованої ситуації і виявленні вузлових проблем;
б) формуванні погляду на організацію й умови її функціонування в майбутньому, труднощі та практичні задачі;
в) обґрунтуванні, зіставленні й аналізі різних варіантів розвитку організації, її кадрового потенціалу.
Прогнози персоналу розробляються насамперед у виді сукупності кількісних і рідко - якісних оцінок, а також показників імовірності їхнього досягнення. Так названий інтервальний прогноз являє собою «вилку», ширина якої прямо пропорційна імовірності його виконання. У найпростішому випадку прогноз являє собою твердження про можливість або неможливість тієї або іншої події.
На практиці застосовується кілька методів прогнозування:
- екстраполяція;
- математичні моделі;
- експертні оцінки.
Прогнози доповнюються визначеними допущеннями про те, що розвиток ситуації буде відбуватися саме так, а не інакше. Допущення заповнюють прогалину, залишену у ході складання прогнозу. На відміну від останнього допущення стосуються більш достовірних подій і явищ. Докладний опис послідовних подій, з визначеним ступенем імовірності ведучих до передвіщеного стану об´єкта управління або можливих наслідків зробленого вибору, називається сценарієм. Багатоваріантність прогнозів припускає складання декількох сценаріїв (звичайно 2-3), кожний з яких розробляється у трьох варіантах: оптимістичному - у надії на сприятливі умови; реалістичному, вихідному з нормальних, середніх умов; песимістичному, який припускає, що справи в організації можуть бути зовсім погані.
Наявність трьох варіантів сценарію задає рамки, у яких припустимі відхилення у ході реалізації стратегії, яка ґрунтується на реалістичному сценарії. Можливості прогнозування потреби персоналу на перспективу наведені нижче, табл. 6.1.
Таблиця 6.1. Можливості прогнозування потреби персоналу на перспективу
Причини виникнення потреби у кадрах |
Можливості прогнозування |
Вибуття за віком |
У більшості випадків точний прогноз |
Вибуття з непередбачених обставин |
Не прогнозовано |
Перехід на іншу або більш високу посаду |
Добре прогнозовано при наявності відповідного плану |
Звільнення з посади через невідповідність вимогам |
Прогнозовано для нетривалого періоду при наявності даних атестації |
Направлення на навчання |
Прогнозовано на 2-5 років |
Звільнення за власним бажанням |
Частково прогнозовано на основі анкет |
Збільшення потреби в кадрах у зв´язку з розширенням діяльності |
Передбачувано на основі стратегічних планів і науково- технічних програм |
Зміна потреби в кадрах у зв´язку з удосконалюванням управління |
Передбачувано |