Управління персоналом

3.3. Лінійні та функціональні керівники і їхня взаємодія у сфері управління персоналом

Управління персоналом умовно можна розподілити на дві складові: роботу з кадрами і керівництво персоналом. При цьому треба зауважити, що робота з кадрами і керівництво персоналом розрізняються не тільки за своїм організаційним призначенням і функціями, але і за суб´єктами. На відміну від керівництва персоналом, суб´єктами якого є лінійні керівники всіх рівнів, суб´єктами роботи з кадрами виступають менеджери з персоналу служби персоналу в цілому.

До кола повноважень лінійних керівників входять питання з оперативного управління діяльністю основних підрозділів, з організації праці персоналу, зі створення умов, необхідних для виконання людьми своїх обов´язків, прийому і звільнення співробітників, їхньої оцінки, заохочення і покарання.

До кола повноважень функціональних керівників входить прийняття відповідних рішень, що носять рекомендаційний характер, для регулювання діяльності працівників, які безпосередньо підкоряються іншим (лінійним) керівникам. Ці рішення звичайно стосуються методів роботи, того, як діяти.

Робота з кадрами і керівництво персоналом найбільш взаємозалежні, і в сучасному світі спостерігається тенденція до їхнього зближення, інтеграції. Однак ці дві найважливіші сфери управління людьми мають істотну специфіку. Вони розрізняються як функціонально, так і інституційно, що можна прослідкувати шляхом визначення властивостей головних функцій, які полягають в роботі з персоналом і керівництва персоналом, табл.3.1.

Таблиця 3.1. Специфіка головних функцій роботи з персоналом і управління персоналом

Робота з персоналом

Керівництво персоналом

Головні функції

Забезпечення організації оптимальною кількістю працівників потрібної кваліфікації і мотивації.

Безпосереднє повсякденне управління персоналом у процесі досягнення головних, стратегічних цілей організації.

Специфічні властивості функцій

Фрагментарність, непостійний характер роботи з окремим працівником.

Переважно допоміжний характер діяльності.

Порівняльна обмеженість владних повноважень.

Сталість і безпосередність спілкування з працівниками. Основний характер управлінських функцій.

Відносно більший обсяг владних повноважень

Незважаючи на відносно більшу чисельність працівників служб по роботі з персоналом, за своєю кількістю вони поступають лінійним керівникам. У принципі, діяльність співробітників, зайнятих роботою з кадрами і керівництвом персоналом, тісно взаємозалежна, оскільки у них об´єкт управління - працівники і загальні цілі — максимально ефективне використання персоналу. Разом з тим, відзначені розходження у виконуваних функціях, інституціональній приналежності, правах і обов´язках, владних повноваженнях та індивідуальних цілях, часто призводять до конфліктів у відносинах між ними. Звичайно лінійні керівники більш авторитарні та часто схильні порушувати організаційні, та юридичні норми, особливо при вирішенні питань оплати, посадового росту, звільнення підлеглих і т.д. Функціональні ж менеджери схильні більш суворо дотримуватися закону і, прийнятих на підприємстві, формальних принципів і норм.

Для запобігання конфліктних ситуацій між лінійними керівниками і функціональними менеджерами теорія і практика менеджменту персоналу дозволили виробити декілька способів налагодження відносин між двома галузями менеджменту персоналу, а саме:

  • спільне обговорення проблем і вироблення загальних кадрових рішень, як правило, за участю вищого керівництва;
  • чітке розмежування повноважень, прав, обов´язків між лінійними і функціональними керівниками;
  • навчання взаєморозумінню і співробітництву за допомогою ротації, переходу з кадрових служб у лінійні керівники та навпаки.