Фінанси

7.3. Напрями фінансування бюджетного дефіциту

Світовій практиці відомі два основні методи покриття дефіциту бюджету: емісійний (проведення грошово-кредитної емісії) та беземісійний, який не передбачає додаткового випуску грошей в обіг, а допомагає позбутися дефіциту шляхом залучення внутрішніх та зовнішніх джерел.

Бюджетний кодекс України визначає такі джерела фінансування бюджетного дефіциту:

- кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;

- кошти від приватизації державного майна (включно з іншими надходженнями, безпосередньо пов´язаними з процесом приватизації) щодо державного бюджету;

- повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред´явлення цінних паперів;

- вільний залишок бюджетних коштів.

Проте Бюджетним кодексом України встановлено, що джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України.

Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу.

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах, визначених законом про Державний бюджет України, належить державі в особі Міністра фінансів України або особі, яка виконує його обов´язки за дорученням Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку Державного запозичення.

Крім методів та джерел фінансування бюджетного дефіциту фінансова теорія та практика розглядає шляхи зменшення/подолання бюджетного дефіциту, як, наприклад:

- оздоровлення економіки країни;

Удосконалення системи оподаткування в напрямі зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання та стимулювання ділової активності;

- перегляд напрямів та структури витрачання бюджетних коштів;

- скорочення бюджетних дотацій;

- оптимізація мережі бюджетних установ;

- удосконалення фінансового законодавства тощо.