Фінанси

7.2. Класифікація бюджетного дефіциту

Бюджетний дефіцит - дуже складне економічне явище, яке характеризується різними формами прояву, чинників і наслідків. На сучасному етапі розвитку фінансової науки існує така класифікація бюджетного дефіциту за ознаками, поданими в табл. 7.1.

За терміном виникнення розрізняють плановий і звітний бюджетний дефіцит. Плановий дефіцит - затверджений обсяг перевищення видатків над доходами, що відображається у Законі України «Про Державний бюджет України». Звітний бюджетний дефіцит - фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту про виконання державного бюджету України. Як правило, величина планових та звітних обсягів не збігається у різних співвідношеннях.

Таблиця 7.1. Класифікація бюджетного дефіциту

Ознака	Види бюджетного дефіциту
термін виникнення	Плановий
	Звітний
місце виникнення	Зовнішній Внутрішній
форми прояву	Відкритий Прихований
причини виникнення	Вимушений Свідомий (невимушений)
напрями фінансування дефіциту бюджету	Активний Пасивний
критерій змін у фіскальній політиці уряду	Фактичний (наочно-реальний) Структурний Циклічний
термін дії	Стійкий Тимчасовий (касовий)
зв´язок з державним боргом	Первинний Операційний

За місцем виникнення бюджетний дефіцит поділяється на зовнішній і внутрішній. Зовнішній дефіцит являє собою різницю між зовнішніми видатками та надходженнями від зовнішніх джерел. Внутрішній дефіцит характеризує перевищення обсягів загального дефіциту над зовнішнім.

За формою прояву розрізняють відкритий і прихований бюджетний дефіцит. Відкритий дефіцит - дефіцит, який офіційно затверджується Законом України «Про Державний бюджет України» чи рішеннями сесій місцевих рад про відповідний місцевий бюджет, з визначенням джерел його фінансування. Прихований бюджетний дефіцит офіційними документами не визнається, а проявляється через завищення планових обсягів доходів, включення до складу доходів таких джерел, які використовують не для фінансування планових видатків, а для покриття бюджетного дефіциту.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит класифікують на вимушений і свідомий (невимушений). Вимушений дефіцит пов’язаний з необхідністю витрачати коштів більше, ніж їх є в наявності, що може бути обумовлено різноманітними надзвичайними подіями: стихійними лихами, епідеміями, війнами, економічними кризами тощо. Свідомий (невимушений) бюджетний дефіцит ґрунтується на необхідності обмеження рівня оподаткування для стимулювання економіки в період її спаду і забезпечення частини бюджетних видатків за рахунок позикових коштів.

За напрямами фінансування дефіциту розрізняють активний і пасивний бюджетний дефіцит. Активний бюджетний дефіцит пов´язаний з нестачею бюджетних ресурсів для фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності. Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням дефіцитних коштів на фінансування поточних видатків.

За критерієм змін у фіскальній політиці уряду виділяють три види бюджетного дефіциту: фактичний (наочно-реальний),

структурний і циклічний. Фактичний (наочно-реальний) дефіцит складає різницю між поточними видатками і поточними доходами держави. Циклічний дефіцит бюджету є результатом недискреційної політики уряду, спрямованої на скорочення циклічних коливань виробництва. Структурний дефіцит відображає різницю між видатками і доходами бюджету в умовах повної зайнятості. Обсяг циклічного дефіциту визначається як різниця між фактичним (наочно-реальним) і структурним дефіцитом.

За терміном дії бюджетний дефіцит поділяється на стійкий і тимчасовий (касовий). Стійкий дефіцит спостерігається у довгостроковому періоді. Тимчасовий (касовий) дефіцит бюджету - пов´язаний з покриттям тимчасових касових розривів між доходами і видатками, що виникають під час виконання бюджету.

За ознакою зв´язку з державним боргом розрізняють первинний та операційний бюджетний дефіцит. Первинний дефіцит - різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою відсотків за борг. Операційний дефіцит - дефіцит бюджету з вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу.

Отже, бюджетний дефіцит, який є складним та багатогранним явищем, потребує визначення методів та джерел його покриття, а також шляхів зменшення/подолання.