Фінанси

5.2. Сутність та види податків

Поняття податку зазнавало зміни, переходячи від визначення його як дару, жертвопринесення, допомоги до ідеї тимчасового обов´язкового вилучення, що потім зміцнилося і стало постійним.

Основоположником теорії податку вважається У. Петті. Під час вивчення теми слід з’ясувати, що він обґрунтував необхідність існування оподаткування для фінансування державних витрат на оборону, утримання чиновників, здійснення правосуддя, розвиток освіти, соціальний захист, управління, комунікації тощо.

Теорія податку, створена А. Смітом та Д. Рікардо, вважається класичною. А. Сміт: «приватний дохід окремих осіб одержується врешті-решт із трьох джерел: ренти, прибутку та заробітної плати. Кожен податок має сплачуватись з того або іншого з цих трьох різних видів доходу або однаково з них усіх»; Д. Рікардо: «податки складають ту частку продукту землі і праці країни, яка переходить у розпорядження уряду; вони завжди сплачуються врешті-решт або з капіталу, або з доходу країни». За даною теорією, податок — це, передусім, засіб фінансування діяльності держави, заснований на дотриманні принципів, які враховують інтереси платників. Прихильники теорії відкидали думку про роль податку як регулятора економічних процесів. Класики проголосили ідею невтручання держави в розвиток економіки. Згідно з класичною теорію податку,

держава має бути гарантом свободи, охороняти право власності.

Дж. М. Кейнс надає податку значення «вбудованого стабілізатора». Ідея полягає в тому, що податки, зокрема прибутковий, мають автоматично реагувати на кон´юнктурні зміни, пов´язані з проходженням різних стадій економічного циклу: податкові надходження до бюджету мають скорочуватися в періоди криз і збільшуватися під час економічного зростання. За Кейнсом, податки, як засіб перерозподілу фінансових ресурсів, сприяють перетворенню заощаджень в інвестиції.

А. Лаффер показав, що підвищення податкових ставок приводить до збільшення надходжень до державного бюджету лише до певної межі, а в цілому негативно позначається на розвитку економіки; зниження ставок, навпаки, дає тимчасове зменшення обсягу надходжень, але надалі за рахунок зростання бази оподаткування створює умови для отримання державою стабільно високих доходів.

Сутність податків як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов’язковими внесками до бюджету відповідного рівня чи до державних цільових фондів, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування. За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків стосовно створення загальнодержавного цільового фонду грошових коштів, що необхідні державі для виконання своїх функцій.

За законодавством України, податком є обов´язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку.

Збором (платою, внеском) є обов´язковий платіж, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значущих дій.

Податок є обов’язковим платежем, який вноситься платником до державного чи місцевого бюджету або державного цільового фонду з метою акумуляції фінансового ресурсу для подальшого фінансування виконання державних функцій та суспільних потреб. За своєю економічною сутністю податки є особливими фінансовими відносинами, що виникають між державою або громадою, з одного боку, та платниками податків, з іншого, з метою створення централізованих фінансових фондів, необхідних для виконання державою або громадою покладених функцій для задоволення суспільних потреб. Податки - це плата юридичних і фізичних осіб за ті суспільні блага, що надає їм держава або громада.

Слід відзначити, що податки мають кілька притаманних лише їм особливостей,а саме:

- справляння на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки у разі його переплати або якщо законодавством передбачені пільги щодо цього податку;

- односторонній характер встановлення;

- сплачується лише до бюджету;

- не має цільового призначення;

- є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Формально оподаткування будується шляхом регламентації його елементів - визначених законодавчими актами держави принципів, правил, категорій, термінів, що використовуються для встановлення, введення, стягування податків, які доцільно вивчити та запам’ятати.

У сучасних умовах господарювання податки виступають не тільки засобом формування бюджетів різних рівнів, а й важливою формою регулювання економічних відносин. Саме вони найбільш повно відбивають принципи самоврядування і самофінансування.

При визначенні природи податку особлива увага приділяється функціям цієї категорії. Функції податку — це прояв його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.

Таблиця 5.1. Функції податків

Фіскальна функція	головна функція податків - виявляється у тому, що за допомогою податків формуються доходи держави, її фінансові ресурси, які акумулюються в бюджеті та у державних цільових фондах, які необхідні для виконання державою її власних функцій. Основне завдання податкового інституту - зібрати кошти з платників для фінансування державних витрат.
Регулювальна функція	за допомогою податків регулюється розвиток національної економіки, її сфер, окремих галузей і регіонів.
Стимуляційна або дестимуляційна	Податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимуляційну роль податків, негативний - про дестимуляційну роль оподаткування
Розподільна (перерозподільна)	Стягуючи податки з платників, які можуть віддати частину зароблених коштів, держава створює централізовані фінансові фонди, які йдуть на покриття витрат на придбання суспільних благ на нееквівалентній основі. Тобто відбувається перерозподіл вартості всередині суспільства. Завдяки дії перерозподільного механізму оподаткування фінансуються всі соціальні витрати - виплата пенсій, утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Податки є основним перерозподільним важелем держави, за допомогою якого проводиться перерозподіл ВВП між державою, юридичними і фізичними особами.
Контрольна функція	реалізується у тому, що завдяки податкам можна кількісно оцінити певні економічні процеси та зіставити їх з проголошеними потребами та пріоритетами. Тобто йдеться про можливість оцінки економічного життя країни, галузі, регіону чи окремого платника за допомогою аналізу податкових надходжень. Завдяки контрольній функції можна оцінити й ефективність самої податкової системи, в тому числі діяльність податкових органів та вплив податків на господарство
Регуляторна функція	Соціальна дія податків є проявом регуляторної, оскільки держава не регулює діяльність платників, а лише впливає на їх фінансовий стан. Зокрема, від розміру встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян не залежить їх економічна поведінка, тобто не можна змусити громадян виконувати певну програму економічної поведінки.

З´ясування суті податків нерозривно пов´язане з характеристикою таких елементів, як платники податку; об´єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Як вже зазначалося, найбільш прийнятним джерелом доходів держави є податки. Для їх більш глибокого розуміння слід розглянути класифікацію податків за методами обчислення і стягування, видами податкових ставок, об´єктами оподаткування і категоріями платників податків, а також за іншими критеріями (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Класифікація податків

Критерії класифікації податків	Види податків
За об´єктами обкладення, методами розрахунку, категоріями платників податків	прямі - на доходи і майно
	непрямі - на товари і послуги, як правило, перекладаються на покупця
	мита і збори - решта обов´язкових платежів, які не увійшли до перших двох груп
За суб´єктами	з фізичних осіб
	з юридичних осіб
	змішані - сплачуються як фізичними особами, так і підприємствами й організаціями
За порядком введення податку	загальнодержавні - встановлюються законодавчими актами
	місцеві - конкретизуються актами місцевих органів державної влади самоврядування
За періодичністю внесення податку	регулярні (систематичні, поточні) - стягуються 3 певною періодичністю впродовж усього часу існування об´єкта оподаткування (більшість податків)
	разові - пов´язані з подією, що не утворює систему

Основним джерелом наповнення бюджету в багатьох розвинених країнах є прямі податки. Переваги прямого оподаткування зводяться до такого:

- прямі податки дають можливість уряду безпосередньо впливати на певні економічні процеси, стимулюючи або дестимулюючи їх;

- прямі податки розподіляють податковий тягар більш рівномірно, ніж непрямі;

- пряме оподаткування дозволяє більш точно прогнозувати податкові надходження;

Разом з тим прямі податки мають і певні недоліки:

- адміністрування потребує ведення складної системи обліку, звітності та контролю, що веде до збільшення витрат на стягнення прямих податків;

- платники мають можливість ухилятися від прямого оподаткування, що вимагає створення репресивного апарату;

- нерегулярність - прямі податки вносяться платниками

нерівномірно, а через певні проміжки часу;

- податкові надходження від прямих податків залежать від ринкової кон’юнктури, оскільки в моменти зниження ділової активності або наявності негативних господарських тенденцій доходи платників знижуються.

У країнах з трансформаційними та перехідними економіками основними бюджетотвірними податками є непрямі податки - ПДВ, акцизи. І це не випадково, оскільки непрямі податки мають ряд суттєвих переваг:

- швидкість і регулярність надходжень податкових платежів;

- ухилитися від непрямого оподаткування складніше;

- платники самостійно обраховують податкові зобов’язання за непрямими податками, що знижує витрати на їх стягнення;

- вирівнювання міжрегіонального розподілу доходів, оскільки споживання майже рівномірне в територіальному розрізі.

Але непрямі податки мають і недоліки:

- відсутність залежності між розмірами доходів платників і сумами податкового зобов’язання;

- мають опосередкований вплив на розвиток економічних процесів, що знижує їхній регуляторний потенціал;

- складність у прогнозуванні податкових надходжень;

- внаслідок штучного зростання цін на товари штучно знижується попит, і, як наслідок, - знижується пропозиція, інвестиції, зайнятість.