Фінанси

1.2. Необхідність та сутність фінансів

Передумовами виникнення і розвитку фінансів було виникнення товарно-грошових відносин, а також поява і розвиток різних видів державних утворень. Тому можна стверджувати, що фінанси - це результат розвитку товарно-грошових відносин і держави. Фінанси можуть успішно функціонувати, активно сприяти економічному і соціальному прогресу тільки при активному втручанні в ці процеси держави.

Фінанси як наукове поняття зазвичай асоціюються з різноманітними за формою процесами, які виявляються в суспільному житті і обов´язково супроводжуються рухом грошових коштів.

Рух грошових коштів сам по собі не розкриває суті фінансів. Для її збагнення необхідно виявити ті загальні властивості, які характеризують внутрішню природу всіх фінансових явищ, — відношення між різними учасниками суспільного виробництва.

Фінанси, виражаючи виробничі відносини, що реально існують в суспільстві, мають об´єктивний характер і специфічне суспільне призначення, виступають як економічна категорія.

Гроші є обов´язковою умовою існування фінансів. Хоча фінанси - це завжди грошові відносини, але не будь-які грошові відносини - це фінансові відносини. Фінанси мають такі ознаки, за якими їх безпомилково можна виділити з ряду інших можливих грошових відносин. Фінанси завжди опосередковані правовими актами, що

регулюють грошові відносини. Нефінансові грошові відносини такими актами не регулюються. Суб´єкти таких відносин самі визначають пропорції обміну, його умови.

Однією з головних ознак фінансів є їх грошова форма вираження і відбиття фінансових відносин реальним рухом коштів (готівкових або безготівкових). Йде мова про розподіл прибутку і формування фондів внутрішньогосподарського призначення на підприємствах, або про перерахування податків і зборів до державного бюджету і позабюджетних фондів, - у всіх цих і подібних фінансових операціях відбувається рух грошових коштів. Проте рух коштів сам по собі не розкриває суті фінансів.

Реальний рух грошових коштів відбувається на другій і третій стадіях відтворювального процесу - в розподілі і обміні.

Розподіл і перерозподіл вартості за допомогою фінансів обов´язково супроводжується рухом грошових коштів, що набувають специфічної форми грошових ресурсів. Вони формуються у суб´єктів господарювання і держави за рахунок різних видів грошових доходів, відрахувань і надходжень, а використовуються на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працівників, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин, що дозволяє виділити фінанси з загальної сукупності категорій, що беруть участь у вартісному розподілі. Це відбувається незалежно від суспільно-економічної формації, хоча форми і методи, за допомогою яких утворюються і використовуються фінансові ресурси, мінялися залежно від зміни соціальної природи суспільства.

Використання фінансових ресурсів здійснюється в основному через грошові фонди спеціального цільового призначення, хоча можлива і нефондова форма їх використання.

Розгляд фінансових ресурсів як матеріального носія фінансових відносин дозволяє виділити фінанси з загальної сукупності категорій, що беруть участь у вартісному розподілі. Жодна з них, окрім фінансів, не характеризується таким матеріальним носієм. Звідси випливає що, важливою специфічною ознакою фінансів, яка відрізняє їх від інших розподільних категорій, є те, що фінансові відносини завжди зв´язані з формуванням грошових доходів і накопичень, що набувають форми фінансових ресурсів.

Фінанси — це економічний інструмент розподілу і перерозподілу національного доходу, знаряддя контролю над створенням і використанням фондів грошових коштів.

Основними кількісними характеристиками національного доходу є валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.

Валовий внутрішній продукт — це грошова оцінка, тобто вартість у ринкових цінах товарів і послуг, вироблених резидентами даної країни на її території протягом року, а валовий національний продукт — це грошова оцінка товарів і послуг, вироблених протягом року резидентами даної країни як на її території, так і за кордоном.

Саме з урахуванням розмірів валового національного продукту і його окремих частин — фонду споживання і фонду накопичення — визначаються пропорції розвитку економіки і її структура. Саме тому статистиці валового національного продукту надасться великого значення у всіх країнах.

Отже, головне призначення фінансів полягає в тому, щоб шляхом утворення грошових фондів не лише забезпечити потреби держави, юридичних і фізичних осіб у грошових коштах, а й організувати контроль над витрачанням фінансових ресурсів. Фінанси виражають грошові відносини, які виникають між:

- юридичними особами в процесі придбання товарно - матеріальних цінностей, реалізації продукції і послуг;

- юридичними особами і вищими структурами при створенні централізованих фондів грошових коштів і їх розподілі;

- державою і юридичними особами при сплаті ними податків у бюджетну систему для фінансування державних витрат;

- державою і фізичними особами при внесенні ними податків і добровільних платежів;

- юридичними, фізичними особами і позабюджетними фондами при внесенні платежів і отриманні ресурсів;

- окремими ланками бюджетної системи;

- органами майнового і особистого страхування, юридичними і фізичними особами при сплаті страхових внесків і при відшкодуванні збитку;

- юридичними особами в процесі кругообігу їх фондів.

Отже, фінанси — це грошові відносини, які виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і частки національного багатства у зв´язку з формуванням грошових доходів і накопичень у домогосподарств, суб´єктів господарювання і держави і використанням їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання, задоволення соціальних і інших потреб суспільства.