Фінанси

1.1. Предмет фінансової науки

Однією з найскладніших проблем фінансової науки і практики є розробка наукових підходів до трактування сутності фінансів, оскільки фінанси - надзвичайно складне, багатогранне, динамічне і суперечливе явище.

Наукова думка стосовно розуміння сутності фінансів постійно еволюціонувала. Слід зауважити, що фінансова наука є досить молодою, тому що її становлення як самостійної галузі економічного знання починається з XVІІІ сторіччя. Саме тоді відбулося виокремлення фінансової науки зі сфери політичної економії, відбиття цього факту в систематизації економічних наук, зміна її ролі стосовно практики, формування методології і категоріального апарату науки.

Поняттєвий апарат фінансової науки охоплює загальноекономічні та фінансові категорії, які характеризують різні сторони реальної фінансової дійсності. Через використання фінансових категорій як інструмента наукового пізнання досягається більш глибоке розкриття сутності фінансів, їх специфіки й особливостей функціонування.

Фінансові категорії мають історичний характер і виступають формою теоретичного мислення, наукової абстракції, яка є зрізом реального економічного життя. З появою держави виникли такі фінансові категорії, як податки і державний кредит. З розвитком держави і товарно-грошового господарства формувалися групи складніших категорій — державні доходи і державні видатки, які, у свою чергу, утворюють категорію державного бюджету, а всі разом вони складають найбільш загальну абстракцію фінансової науки — категорію фінансів. Система фінансових категорій характеризується чіткою ієрархічністю і супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність. При цьому поява нових фінансових категорій, зокрема таких, як фінанси підприємств, фінансовий ринок, страхування тощо, їх функціонування й еволюція обумовлені розвитком усієї системи фінансових категорій [1].

Основним напрямом в еволюції розуміння сутності фінансів, їх призначення і ролі став поступовий перехід від звуженого трактування фінансів як системи формування й використання грошових коштів для забезпечення реалізації функцій, покладених на державу, до їх визначення як сукупності грошових засобів забезпечення і функціонування держави, господарської діяльності та життєдіяльності людини. У цьому контексті спостерігався діалектичний взаємозв´язок теорії і практики: потреба в науковому забезпеченні фінансової діяльності підприємств і громадян дала поштовх розвитку теорії фінансів суб’єктів господарювання і фінансів домогосподарств, а також фінансового ринку як основної сполучної сфери між ними, а теоретичні розробки вчених-фінансистів сприяли підвищенню ефективності фінансів підприємницьких структур та інституцій фінансового ринку. Отже, ф інансова наука — це система знань про фінансові явища і процеси з виявленими достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими, обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, цивілізацію, оцінкою здобутків, вигод, втрат [2].

Предметом фінансової науки є сукупність фінансових відносин, основою яких є рух вартості у грошовій формі, що пов’язані з формуванням і використанням фінансових ресурсів, розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту на різних рівнях фінансової системи між державою, юридичними та фізичними особами.

За останні часи відбулося значне ускладнення фінансових процесів та явищ у різних сферах суспільної діяльності, що зумовило необхідність їх більш глибокого та ретельного вивчення. Потреба у пізнанні сутності фінансів, ф інансових явищ і процесів, що відбуваються як на мікро-, так і на макрорівнях спричинили посилення уваги науковців до цих питань.

Причиною посилення уваги зарубіжних і вітчизняних вчених до таких напрямків фінансових відносин, як фінансова, бюджетна, податкова політика, фінансовий ринок, фінанси корпорацій, є складність та багатогранність проблем у пізнанні їх суті.

Предмет фінансової науки часто потрапляє у поле зору інших суспільних наук і наукових напрямів. Це призвело до того, що для дослідження фінансових відносин дуже широкого використання набули різноманітні економіко-математичні методи прогнозування та моделювання фінансових процесів. Осмислення фінансів, їх сутності, соціологічних, правових та політичних складових значно збагатили світову фінансову науку.