Теорія і практика правозастосування

2. Механізм подолання колізій норм права

Формами вирішення колізій є: усунення колізій; подолання (розв´язання) колізій; створення та застосування колізійних норм.

1) скасування однієї з двох норм, внаслідок цього перед правозастосувачем зникає проблема вибору між нормами;

2) зміни (уточнення) предмета (об´єкта) регулювання норм, які претендують на застосування;

3) відміни обох норм і видання нової норми права.

Подолання колізій. Вирішення колізій може відбуватися також шляхом їх подолання (розв´язання). Усунення колізій, оскільки воно пов´язане з правотворчістю, відбувається протягом значного проміжку часу. Водночас конкретні життєві обставини потребують негайного вирішення, процес застосування норм права не повинен зупинятися через наявність колізій норм права. Суб´єкт правозастосування обирає одну з двох норм і здійснює її застосування. Вибір такої норми здійснюється за допомогою: колізійних норм; теоретичних правил подолання колізій (колізійних принципів); способів тлумачення норм права; принципів права.

Перевага подолання колізій над усуненням полягає в тому, що колізія вирішується протягом нетривалого проміжку часу. Проте при подоланні колізії вона не зникає, а зникає лише проблема вибору правової норми щодо конкретної життєвої ситуації. При появі нових схожих юридичних фактів знову стосовно них знову здійснюється подолання колізії.

Створення та застосування колізійних норм є своєрідною формою вирішення колізій норм права. Колізійною є норма, яка спрямована на вирішення колізій в праві шляхом встановлення для суб´єкта правозастосування обов´язку вибору однієї з норм, які перебувають у колізії між собою. В даному випадку колізія також не зникає, однак складність вибору однієї з двох правових норм істотно зменшується, оскільки суб´єкт зобов´язаний виконувати припис колізійної норми. Таким чином, дана форма вирішення колізій поєднує в собі ознаки як усунення, так і подолання колізії норм права. Вона пов´язана і з нормотворчим процесом, і з процесом застосування норм права.

Правила подолання колізій норм права (колізійні принципи) та колізійні норми є структурними елементами механізму подолання (розв’язання) колізій норм права. Розглянемо кожний з елементів механізму подолання колізій норм права та їхнє співвідношення між собою детальніше.

1. Колізійні принципи. Теоретичні правила подолання колізій норм права (колізійні принципи) були сформовані ще давньоримськими юристами. Згідно з цими правилами, темпоральні колізії мають долатися за допомогою правила «кожний наступний акт скасовує дію попереднього з того ж питання», а змістовні - за допомогою правила «спеціальний закон (норма) має пріоритет над загальним».

На сьогодні зазначені принципи подолання колізій норм права не отримали свого нормативного закріплення у вітчизняному законодавстві. Однак їх тривале використання в практиці правозастосовних органів призвело до того, що вони розглядаються як складова частина системи права. В основі як темпорального правила подолання колізій, так і змістовного правила подолання колізій знаходиться презумпція (припущення) розумності суб´єкта правотворчості.

Для змістовного правила подолання колізій норм права ця презумпція означає, що «шляхом видання спеціальної норми законодавець недвозначно виявляє своє ставлення до регулювання конкретного випадку у певний спосіб на відміну від інших подібних випадків, які охоплюються нормою загального характеру». Спеціальний закон (норма) покликаний врахувати особливості суспільних відносин, а тому саме він краще пристосований для регулювання певного різновиду суспільних відносин.

При подоланні темпоральних колізій норм права презумпція розумності законодавця означає таке: приймаючи нову правову норму, законодавець прагне тим самим відобразити зміни в суспільних відносинах, які відбулися з часу прийняття попередньої норми. Отже, нова норма (новий закон) враховує зміни, які відбулися в суспільних відносинах з часу прийняття попередньої правової норми, а тому саме нову норму і слід застосовувати у випадку колізії.

Таким чином, презумпції розумності законодавця «примушує» при тлумаченні і застосуванні правових норм підходити до права як до єдиної системи правових норм, яка є несуперечливою і послідовно викладеною.

Іншою є правова природа правила подолання ієрархічних колізій («у випадку суперечності застосовуються норми, що мають більш високу юридичну силу»). Дане колізійне правило є втіленням однієї із важливих аспектів принципу законності, а саме: вимога додержання ієрархічної субординації нормативних актів.

При прийнятті суб´єктом правотворчості певного нормативно -правового акта, останній не повинен суперечити актам правотворчості вищих органів державної влади. Звідси логічно випливає, що у випадку суперечності акта нижчого за ієрархією органу з актом вищого за ієрархією органу, то застосовуються норми, розміщені в акті, який має вищу юридичну силу. Ієрархічне правило подолання колізій норм права обумовлене також і закономірностями побудови вертикальної структури законодавства.

2. Колізійні норми. Під колізійною нормою слід розуміти різновид спеціалізованих правових норм, що встановлюють правила вибору правової норми, яка підлягає застосуванню при наявності розбіжності або суперечності між реально або формально чинним нормами права, які закріплені в законодавстві та регулюють однакові фактичні обставини. Колізійні норми діють у колізійній сфері для вирішення колізій, які виникають у законодавстві внаслідок об´єктивних причин. З їх допомогою усуваються суперечності (колізії), що є результатом помилок, нормотворчої діяльності.

Для колізійної норми характерні такі ознаки:

Колізійна норма - це норма зобов´язуючого характеру;
Колізійна норма адресується передусім суб´єкту правозастосування;
Колізійна норма складається з гіпотези та диспозиції.
Класична колізійна норма складається з диспозиції, що встановлює правило вибору норми права, яка підлягає застосуванню, та гіпотези, де зазначено коло відносин, на які поширюється дії колізійної норми;
Формами (способами) встановлення обов´язку суб´єкта правозастосування здійснити вибір норми є формулювання «застосовується закон», «має пріоритет» тощо;
Колізійна норма не містить такого структурного елемента норми права, як санкції. Однак реалізації колізійної норми забезпечується нормами процесуального права. Наприклад, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підставою для скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. При цьому відповідно до частини другої цієї ж статті, норми матеріального права вважаються порушеними, якщо, зокрема, не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Тобто у випадку незастосування певної колізійної норми, судове рішення підлягає відміні.

Спірним питанням є віднесення до колізійних норм положень законів, в яких вживається формулювання на кшталт «інші акти не повинні суперечити цьому закону», «інші акти приймаються відповідно до цього закону». Так, наприклад, у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначається, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

На наш погляд, дані формулювання слід розглядати виключно як побажання щодо подальшої законодавчої діяльності, тобто вони адресовані лише законодавцю, а не суб´єктам правовідносин. Разом з тим невиконання законодавцем таких положень не має жодних наслідків з точки зору застосування норм права: у випадку колізії застосовуються традиційні колізійні правила «спеціальна норма (закон) має пріоритет над загальною», «наступний акт скасовує дію попереднього, який врегульовує те саме коло суспільних відносин».

Водночас, теоретично можливі випадки, коли подолання колізії не може відбуватися шляхом застосування правила «кожний наступний акт скасовує дію попереднього» та «спеціальна норма має пріоритет над загальною». В таких випадках відповідні положення закону можуть використовуватися як критерій, яким слід керуватися при подоланні колізій норм права. Так, наприклад, в абз. 7 п. 1 Інформаційного Листа Вищого Г осподарського Суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 р. № 01-8/211 вказується, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми Господарського кодексу України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб´єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами Цивільного кодексу України, слід застосовувати правила, встановлені Цивільним кодексом України. В даному разі положення ст. 4 Цивільного кодексу фактично розглядаються як колізійна норма. (Обидва Кодекси були прийняті і набули чинність в один день, тому при подоланні колізій між ними не може застосовуватися принцип: кожний наступний акт скасовує дію попереднього з того ж питання). Колізійні норми залежно від виду колізій, на подолання яких вони спрямовані, можуть бути поділені на ієрархічні, темпоральні, змістовні та просторові.

Прикладом ієрархічної колізійної норми є положення ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України: якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Отже, дана норма конкретизує правило (принцип) подолання ієрархічних колізій: у випадку колізії застосовується норма нормативного акту, що має вищу юридичну силу.

Прикладом темпоральної колізійної норми є норма, викладена у п. 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України, яка передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу. Дана норма відображує колізійний принцип подолання темпоральних колізій норм права: кожний наступний акт скасовує дію попереднього з того ж питання.

Прикладом просторової колізійної норми є положення ст. 8 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України. Ця норма є втіленням такого принципу подолання просторових колізій, як «застосування закону місця вчинення дії (закону місця виконання роботи)».

ВИСНОВКИ

Таким, чином формами вирішення колізій є: усунення колізій; подолання (розв´язання) колізій; створення та застосування колізійних норм.

Усунення колізій здійснюється суб´єктом правотворчості (включаючи Конституційний Суд України), який має право скасовувати (змінювати) норми права, які знаходяться у колізії. Внаслідок усунення колізії відбувається остаточне зняття (ліквідація) колізійної проблеми. Усунення колізії, наприклад, між двома нормами, може відбуватися шляхом: скасування однієї з двох норм, внаслідок цього перед правозастосувачем зникає проблема вибору між нормами; зміни (уточнення) предмета (об´єкта) регулювання норм, які претендують на застосування; відміни обох норм і видання нової норми права.

Подолання колізій. Вирішення колізій може відбуватися також шляхом їх подолання (розв´язання). Усунення колізій, оскільки воно пов´язане з правотворчістю, відбувається протягом значного проміжку часу. Водночас конкретні життєві обставини потребують негайного вирішення, процес застосування норм права не повинен зупинятися через наявність колізій норм права. Суб´єкт правозастосування обирає одну з двох норм і здійснює її застосування. Вибір такої норми здійснюється за допомогою: колізійних норм; теоретичних правил подолання колізій (колізійних принципів); способів тлумачення норм права; принципів права.