Теорія і практика правозастосування

1. Поняття і види колізій норм права

Термін «колізія» походить від латинського «collide» і означає зіткнення, сутичку, збіг протилежних обставин, сил та інтересів.

Змістовне навантаження, яке вкладається в поняття колізії, залежатиме від підходу, який ми обираємо до розуміння права.

Підхід до розуміння права формуватиме зміст поняття «колізія». Так, якщо ми обираємо соціологічний підхід до розуміння права терміном колізія ми позначатимемо протиріччя між правовими нормами і суспільними відносинами. У випадку, коли відносини зазнали змін, а їх нормативне регулювання продовжує залишатись на попередньому рівні, норми права фактично не можуть повноцінно виконувати свою регулятивну функцію. Можливість виникнення подібних колізій обумовлюється тим, що суспільне життя постійно змінюється, в той самий час право залишається незмінним до тих пір, доки законодавець не внесе в нього необхідні корективи.

Особливо гостро даний вид юридичних протиріч проявляється в періоди різких соціальних потрясінь.

При природно-правовому праворозумінні колізія насамперед розглядатиметься як протиріччя між вираженою в законі волею держави (позитивним правом) і загальнолюдськими цінностями, природними правами людини (природним правом). Так, в СРСР особа внаслідок відсутності законодавчого закріплення права на свободу від самовикриття та свободу від викриття членів сім´ї чи близьких родичів могла бути притягнута до кримінальної відповідальності за відмову давати свідчення проти себе та членів своєї сім´ї. Таким чином, фактично існувала колізія між зазначеним природним правом людини, яке формально не було закріплено в УРСР до 1973 p., і встановленою державою обов´язком особи давати свідчення проти себе, членів сім´ї чи близьких родичів.

З огляду юридичного позитивізму колізія означатиме протиріччя, яке існуватиме безпосередньо між правовими нормами (так звані формальні протиріччя). Констатація факту формальних протиріч може здійснюватися поза реальними суспільними відносинами, оскільки наявність формального протиріччя ґрунтується на порушенні правил формальної логіки при співвідно - шенні правових норм.

Саме тому в юридичній сфері поняття «колізія» вживається в двох значеннях. В широкому розумінні ним охоплюються всі можливі протиріччя, які існують в правовій сфері1. У вузькому розумінні воно насамперед позначає протиріччя, які існують між правовими нормами. Тому для відмежування від інших протиріч у праві використовується поняття колізія правових норм (колізія в законодавстві).

Не заперечуючи в цілому вживання терміна «колізія» залежно від підходу до праворозуміння, зазначимо, що в межах даного розділу ми зосередимо увагу на понятті «колізія» як суперечності, яка існує між правовими нормами.

Для колізій норм права характерні такі ознаки:

1) Це своєрідне «зіткнення» між нормами права. В юридичній літературі поруч з словосполученням «колізія норм права» вживається термін «колізія нормативно-правових актів». Справді, досить часто в колізії перебувають норми, розміщені в різних нормативно-правових актах. Проте, на нашу думку, більш вдалою назвою є саме колізія норм права, оскільки, по-перше, ні нормативно-правові акти, ні законодавство в цілому, ні тим більш правові системи перебувати в колізії між собою не можуть. Оскільки реалізації підлягає не нормативно-правовий акт, не правова система, а норма права. Тому більшість авторів справедливо визначають колізію в якості відносин між нормами права. У зв´язку з цим слід вказати, що в колізії можуть перебувати не лише норми, які розміщені в різних нормативно-правових актах, а й норми, які розміщені в одному нормативно-правовому акті.

Колізія норм права - це відносини між нормами, що виникають з приводу регулювання одних і тих самих відносин. Іншими словами, перебувати в колізії можуть лише такі норми, які стосуються одного і того ж питання. Як сильно не відрізнялись би між собою норми права, але якщо вони предметом свого регулювання мають різні суспільні відносини, вони не можуть утворювати колізію.

Для колізії необхідно, щоб на врегулювання одних відносин претендували як мінімум дві чинні правові норми. При цьому наявність двох норм є лише мінімально необхідним для виникнення колізії, оскільки в деяких інших випадках перебувати між собою в колізії можуть три і більше норми права.

В колізії між собою знаходяться норми, які перебувають між собою у відносинах відмінності або суперечності. «Сила» зіткнень між нормами, які перебувають в колізії, може бути різною. Суперечність правових норм означає, що норми містять взаємовиключне регулювання правовідносин; у той час як відмінність правових норм означає значно менший ступінь конфлікту між нормами. Так, наприклад, одна з норм може пропонувати суб´єкту лише один варіант поведінки, у той час як інша норма може передбачати два і більше варіантів поведінки, один з яких збігається з запропонованою нормою. У даному випадку є колізія, однак ступінь конфліктності між такими нормами буде значно меншим ніж між нормами одна з яких є зобов´язуючою (встановлює обов´язок суб´єкта вчинити певні дії), а інша забороняючою (вста - новлює заборону на вчинення тих самих дій). Проте як у випадку відмінності між нормами права, так і у випадку суперечності між нормами права, суб´єкт правозастосування чи особа, яка співвідносить свою поведінки з відповідними нормами, стоїть перед проблемою вибору однієї з декількох однаково можливих норм.

За наявності колізії внаслідок розходження правових норм за змістом, правове регулювання суспільних відносин може бути здійснене лише однією правовою нормою. Якщо правове регулювання суспільних відносин може бути здійснене одночасно двома нормами, то в цьому випадку ми не можемо говорити про наявність колізії норм права. Таким чином, колізія норм права - це різновид юридичних протиріч, який виникає за наявності як мінімум двох норм права (правових приписів), які врегульовують одні і ті самі суспільні відносини, але внаслідок розходження між їхнім змістом необхідно обрати лише одну норму.

Для встановлення факту колізії необхідно встановити наявність двох умов: по-перше, різницю між правовими нормами, по-друге, що ці норми спрямовані на регулювання одних і тих самих відносин. Всі інші випадки розходження правових норм за своїм змістом можна кваліфікувати в якості псевдоколізії, яка існує лише в свідомості конкретного суб´єкта чи групи суб´єктів внаслідок здійснення помилки в процесі визначення співвідношення правових норм як колізії.

Колізії є невід´ємною ознакою будь-якої правової системи. Як зазначає С. Бобровник, основною причиною колізій є те, що суспільні відносини є динамічнішими, ніж норми права, які його регулюють. Похідними причинами колізій є: нормативно-правові акти, зокрема закони, містять суперечливі норми; врегулювання суспільних відносин підзаконними актами, що вступають у конфлікт з нормами відповідних законів; непродумане запозичення міжнародних та іноземних правових інститутів, норм та стандартів без врахування особливостей національної правової системи; домінування політичних інтересів у парламенті при прийнятті законів; використання законодавчого поля в якості арени для боротьби між законодавчою та виконавчою владою, між різними політичними групами впливу тощо.

Колізія норм права існує в двох станах: статичному та динамічному.

В статичному стані колізія проявляється на рівні формальної невідповідності між змістом декількох норм безвідносно до того, чи наявна конкретна життєва обставина, яка підпадає під дію цих норм. В цьому стані колізія може бути виявлена при простому співставленні тексту норм права або при здійсненні системного тлумачення. Однак, в умовах існування великого масиву нормативних актів, деякі колізії можуть виявлятися лише при реалізації правових норм. В процесі реалізації правових норм, з появою конкретного юридичного факту колізія переходить у динамічний стан. Динаміка колізії може виглядати так: існують як мінімум дві норми, спрямовані на врегулювання фактичних обставин, відмінність між якими існує абстрактно; виникнення юридичного факту, який вимагає застосування зазначених норм; безпосередньо здійснюється процес застосування однієї з двох перебуваючих у колізії норм шляхом використання теоретичних правил подолання колізій норм права. Після цього, колізія норм права не зникає, а лише переходить знову в статичний стан.

Для застосування норм права важливим питанням є співвідношення колізії норм права і конкуренції кримінально-правових норм. З цього приводу на сьогодні в юридичній літературі існує чотири точки зору: 1) колізія і конкуренція є тотожними явищами; колізія і конкуренція - це різні поняття, які не мають нічого спільного або суміжні поняття, що мають спільні ознаки, однак все одно ці поняття треба розмежовувати; колізія - це окремий випадок конкуренції норм; конкуренція - це окремий випадок колізії.

Вважаємо, що і колізія, і конкуренція позначає одну проблему вибору однієї з двох норм, за умови, коли до конкретних фактичних обставин може бути обрана лише одна з них. Таким чином, слід погодитися з думкою, що співіснування понять «колізія» і «конкуренція норм» пояснюється головним чином специфікою термінології загальної теорії права, де використовується термін «колізія», і теорії кримінального права, яка віддає перевагу терміну «конкуренція кримінально-правових норм». Отже, стосовно проблеми вибору кримінально-правових охоронних норм (норм Особливої частини Кримінального кодексу) коректним є вживання саме терміна «конкуренція», оскільки він є традиційним у межах теорії кримінального права та практики застосування кримінально-правових норм.

Види колізій норм права

Серед колізій норм права прийнято виділяти: ієрархічні, змістовні, темпоральні (часові), просторові.

Ієрархічні колізії норм права. Цей вид колізій виникає з причини врегулювання певних фактичних обставин декількома нормами, які знаходяться на різному рівні в ієрархічній структурі законодавства.

В унітарних державах система законодавства може розглядаєшся в двох напрямах: вертикальному і горизонтальному. Ієрархічна колізія відображає колізію у вертикальній структурі законодавства. Вертикальна структура системи законодавства визначається юридичною силою нормативно-правових актів. Юридична сила нормативно-правового акта визначається місцем, що займає орган, який її видав.

Наведемо приклад ієрархічної колізії. В абзаці 4 п. 40 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03 2004 р. № 20/5) передбачено, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна має бути згода обох батьків (усиновлювачів). В той же час абз. 2 ч. 2 ст. 32 Цивільного кодексу України встановлено, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Отже, існує колізія між нормою закону і підзаконного нормативного акта, тобто протиріччя між нормами, які знаходяться на різних рівнях вертикальної структури законодавства.

Основною причиною ієрархічних колізій є множинність суб´єктів правотворчості. Іноді трапляється, що різні правотворчі органи видають з одного і того ж питання різні за змістом норми права. Іншими причинами виникнення цього виду колізій може бути: непоінформовність нижчого за ієрархією правотворчого суб´єкта про те, що з певного питання вже діє норма, прийнята вищим органом; нечітке розмежування правотворчої компетенції; перевищення компетенції органом державної влади.

Змістовні колізії норм права. Під змістовною колізією слід розуміти колізію одночасно чинних на одній території приписів рівної юридичної сили, які виникають в результаті часткового співпадіння обсягів регулювання і обумовлені специфікою регламентації суспільних відносин.

Темпоральні (часові) колізії норм права. Такі колізії виникають у результаті видання в різний час з одного і того ж питання двох чи більше норм права.

Темпоральні колізії можуть виникати з таких причин:

1) Зміни в правовому регулюванні суспільних відносин, які пов´язані з динамікою самих суспільних відносин. Зовнішнім виразом таких змін є процес втрати чинності одними нормами та набуття чинності іншими. Водночас зміна правових норм та регульованих ними суспільних відносин в часі не завжди збігаються. Темпоральна колізія, яка виникає з причини протяжності права в часі, може бути пов´язана з тим, що:

А) Юридичний факт (правовідносини) мав місце при чинності однієї правової норми, а кваліфікація цього факту відбувається при чинності вже іншої норми. Власне кажучи, після того, як певні правовідносини припинили своє існування, приймається нова норма, яка врегульовує ці відносини іншим чином. В такому випадку юридичний факт наче б то підпадає під дію одночасно двох правових норм, різних за своїм змістом: норми, яка була чинною на час існування юридичного факту (правовідносин), та норми, яка є чинної - на час кваліфікації юридичного факту (правовідносин).

Б) Правовідносин виникають на момент чинності однієї правової норми, а припиняються вже на час чинності іншої, тобто «життя» правовідносин є довшим ніж «життя» правової норми, яка спершу врегульовувала відповідні відносини. В такому разі постає аналогічна проблема вибору правової норми: юридичний факт наче б то підпадає під дію двох правових норм - норми, чинної на момент виникнення правовідносин та норми, чинної на момент припинення правовідносин.

Прикладом такої темпоральної колізії може бути така ситуація. В частині 5 ст. 103 Конституції України (в редакції від 08.12.2004 р., яка набула чинності 01.01.2006 р.) передбачено, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п´ятого року повноважень Президента України, в той час як ч. 5 ст. 103 Конституції України в редакції від 28.06.1996 р. передбачала, що чергові вибори Президента відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень. В даному випадку виникає питання, коли мають відбутися вибори Президента, якщо Президент України вступив на посаду в січні 2005 р., коли чинною була ст. 103 у редакції від 28.06.1996 р., а його повноваження припиняються вже при чинності ст. 103 у редакції від 08.12.2004 р. В цьому разі ми стикаємося з проблемою: якою нормою повинна регламентуватися дана ситуація: нормою, що була чинною на момент виникнення правовідносин, чи нормою, яка є чинною на момент закінчення (припинення) правовідносин.

2) Прийняття суб´єктом правотворчості нової норми, яка регламентує відносини, врегульовані іншою нормою, виданою (прийнятою) раніше, якщо при цьому суб´єкт правотворчості формально не скасовує норму, видану (прийняту) раніше. Прикладом темпоральної колізії, яка виникає з даної причини, може слугувати колізія між ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р., де передбачено, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно -правовим договором між автором і роботодавцем, та ч. 2 ст. 429 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 p., де зазначається, що майнові права інтелектуальної власності на об´єкт, створений у зв´язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об´єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, норма права, яка прийнята пізніше (норма Кодексу) передбачає інше правове регулювання права інтелектуальної власності на службовий твір у частині визначення суб´єктів права інтелектуальної власності, ніж норма прийнята раніше (норма Закону).

Просторові колізії норм права. Цей вид колізії виникає внаслідок протяжності відносин в просторі, в результаті цього на врегулювання певних фактичних обставин претендують норми різних систем законодавства. Іншими словами, просторові колізії виникають, коли правовідносини, суб´єктивні права, юридичні обов´язки учасників цих правовідносин, по-різному регулюються на різних територіях однієї держави або на території різних держав. Ситуація, за якої певні правовідносини можуть регулюватися по - різному на території однієї держави, можлива насамперед у федеративних державах. Так, просторові колізії поширені в Російській Федерації, оскільки суб´єкти федерації наділені правом здійснювати нормативне регулювання, яке може відрізнятися від нормативного регулювання тих самих відносин, здійсненого іншим суб´єктом федерації.

Природа просторових колізій, які виникають внаслідок різного регулювання правовідносин на території різних держав, кардинально відрізняється від природи темпоральних, змістовних чи ієрархічних колізій. У випадку наявності темпоральної, змістовної чи ієрархічної колізії, суб´єкт правозастосування здійснює вибір між правовими нормами, які існують в межах однієї системи законодавства. В просторовій колізії перебувають правові норми, які існують незалежно одна від одної, в межах різних систем законодавства.

Просторові колізії виникають, коли в межах одного правовідношення вчиняються юридично значимі дії або настають юридичні факти в межах різних систем законодавства. Особливістю просторових колізій є те, що в їх рамках існує протиріччя не стільки між правовими нормами, а скільки між системами законодавства.

2. Колізії можна також поділити на явні та приховані.

Явні колізії характеризуються тим, що їх встановлення не викликає труднощів унаслідок їх очевидності. Так, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування амністії в Україні» встановлено, що закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості щодо осіб, які звільняються від відбування покарання. Натомість у ч. 3 ст. 86 Кримінального кодексу України передбачено, що законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м´яким покаранням. Отже, як бачимо, висновок про колізію між нормами закону «Про застосування амністії в Україні» та Кодексом є очевидним, оскільки її наявність можна встановити шляхом простого співставлення тексту правових норм.

Приховані колізії характеризуються тим, що їх встановлення можливе лише за допомогою певних аналітичних операцій. Наведемо іще один приклад прихованої колізії. Так, у ст. 46 Кримінального кодексу України вказано, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Натомість п. 2 ч. 1 ст. 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає, що провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв´язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим. Аналізуючи положення ст. 46 Кримінального кодексу України, можна дійти висновку, що формулювання «звільняється від кримінальної відповідальності» свідчить про те, що за наявності умов та підстав, визначених цією статтею, суд зобов´язаний звільнити таку особу від відповідальності. Натомість формулювання ст. 7-1

Кримінально-процесуального кодексу України «може бути закрито судом» свідчить про наявність у суду не обов´язку вчинення відповідних дій, а лише повноваження.

3. Колізії можна також поділити на прості і складні.

Проста колізія має місце у разі, коли норми перебувають у темпоральній, ієрархічній або змістовній колізії.

Складна колізія має місце тоді, коли співвідношення між нормами характеризується збігом декількох видів колізій, що, звичайно, істотним чином ускладнює питання вибору колізійного правила, яке може бути застосоване. Так, можливе поєднання темпоральної та змістовної колізії; ієрархічної та змістовної колізії; темпоральної та ієрархічної колізії.

Збігання темпоральної і ієрархічної колізії відбувається, якщо з одного і того ж питання, вже врегульованого нормами вищої юридичної сили, приймається норма меншої юридичної сили, яка розходиться з першою за змістом. В цьому випадку виникає проблема вибору між застосуванням правила розв´язання темпоральної колізії та правилом розв´язання ієрархічної колізії, оскільки одночасно обидва колізійних правила не можуть бути застосовані. Аналогічна проблема виникає і у випадку збігання ієрархічної і змістовної колізії: норма, яка має меншу юридичну силу, є спеціальною відносно загальної норми, яка має вищу юридичну силу.

Також може мати місце збігання темпоральної і змістовної колізії. Збіг темпоральної та змістовної колізії виникає внаслідок більш пізнього набуття чинності загальної правової норми, оскільки вона охоплює в своєму регулюванні, відносини регламентовані спеціальними нормами. В такому разі постає питання, який колізійний принцип має застосовуватися, якщо, з одного боку, діє правило: кожний наступний акт скасовує дію попереднього з того ж питання, а з другого - спеціальна норма скасовує дію загальної.

4. Залежно від результату впливу на суспільні відносини, колізії поділяють на негативні (шкідливі) та позитивні (доброякісні).

До негативних (шкідливих) колізій варто віднести колізії, які є результатом правотворчої помилки. Так, однією з поширених правотворчих помилок є ухвалення норми, яка містить виключення з певного загального правила, без внесення відповідних коректив у нормативно-правовий акт, в якому міститься загальне правило. Внаслідок цього виникає змістовна колізія.

Позитивні (доброякісні) колізії. В правовій науці колізії норм права прийнято розглядати в якості явищ, що є небажаними для правового регулювання. Справді, колізії заважають нормальній реалізації норм права. Однак, коли ми маємо справу зі змістовними колізіями, то їх існування обумовлюється необхідністю врахувати особливості певного різновиду суспільних відносин. Таке врахування здійснюється шляхом створення спеціальних норм. Спеціальні норми є об´єктивно необхідними, оскільки саме за їх допомогою можна повною мірою відобразити особливості і характерні риси суспільних відносин. Процес створення спеціальних норм повинен відображати ускладнення суспільних відносин. Спеціальні норми видаються з метою врегулювати чітко визначені відносини, і лише в межах своєї дії вони забезпечують досягнення цієї мети. Спеціальні норми можуть утворюватися за суб´єктним критерієм (спеціальна норма розрахована на врахування особливостей окремих суб´єктів правовідносин), об´єктним критерієм (спеціальна норма розрахована на врахування особливостей певного виду об´єкту правовідносин) тощо. Отже, причиною змістовних колізій виступає насамперед об´єктивна необхідність диференціації правового регулювання.

Створення спеціальних норм може відбуватися двома шляхами. Перший варіант: законодавець, враховуючи очевидні невідповідності загальних, спеціальних і виняткових норм, заздалегідь передбачає їх можливі зіткнення і тому встановлює між ними оперативний юридичний зв´язок, який надає змогу суб´єкту точно встановити норму, яку належить реалізувати. Так, ч. 2 ст. 55 Кодексу законів про працю України передбачає, що робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених ст. 175 цього Кодексу. В частині 1 ст. 175 Кодексу передбачено, що залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Між зазначеними нормами відсутня колізія, оскільки наявний оперативний зв´язок, який відображений вжитим у ч. 2 ст. 55 Кодексу словосполученням «за винятком випадків, передбачених». Дане словосполучення фактично ліквідує колізію, яка б існувала у випадку її відсутності.

Для другого варіанта спеціалізації законодавства також характерна диференціація регулювання суспільних відносин, але, на відміну від першого варіанту, оперативний юридичний зв´язок між відповідними нормами відсутній.

ВИСНОВКИ

Отже, колізія норм права - це відносини між нормами, що виникають з приводу регулювання одних і тих самих відносин. Іншими словами, перебувати в колізії можуть лише такі норми, які стосуються одного і того ж питання. Як сильно не відрізнялись би між собою норми права, але якщо вони предметом свого регулювання мають різні суспільні відносини, вони не можуть утворювати колізію.

Серед колізій норм права прийнято виділяти: ієрархічні, змістовні, темпоральні (часові), просторові.