Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§ 3. Запобігання злочинам у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Низка перелічених вище криміногенних чинників, що зумовлюють злочини у сфері охорони державної таємниці, спонукає до визначення основних сфер існування такої інформації, через що вона може стати об’єктом посягання з боку зацікавлених суб’єктів. Відповідно до Наказу Служби безпеки України від 12 серпня 2005 р. «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» (із змінами та доповненнями) такі дані можна згрупувати залежно від сфери їх формування та зберігання на: а) оборону; б) економіку, науку та техніку; в) зовнішні відносини; г) державну безпеку й охорону правопорядку. Тому на збереженні таємної інформації саме у вказаних сферах мають бути сконцентровані сили та засоби основних суб’єктів запобігання таким злочинам. Такими є Служба безпеки України, підрозділів військової контррозвідки та ін.

Згідно із наміченими напрямами удосконалення діяльності Служби безпеки України, що визначені у Концепції реформування кримінальної юстиції України від 8 квітня 2008 р., цей орган потребує кардинальної реорганізації. З метою підвищення ефективності протидії злочинам щодо охорони державної таємниці Служба безпеки України має запровадити нові форми діяльності, що полягають у: 1) розмежуванні сфер політичного та службового керівництва; 2) впровадженні прогресивних стандартів професійної діяльності; 3) поглибленні співпраці із громадськістю; 4) зміні підходів до оцінки ефективності роботи.

Велике значення для запобігання вказаним злочинам має покращення співробітництва Служби безпеки України та інших спеціальних суб’єктів із міжнародними інституціями у вказаній сфері. Це Комітет експертів Ради Європи по боротьбі з тероризмом (CODEXTER), Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ). Помітне місце у структурі запобігання злочинам у сфері охорони державної таємниці посідає обмін досвідом та координація співпраці із спецслужбами інших держав.

Заходи із запобігання кримінальним посяганням на недоторканність державних кордонів мають бути спрямовані на відповідні причини та умови, що їх породжують та обумовлюють. Для цього слід запровадити цілий комплекс заходів, реалізація яких передбачена у Державній цільовій правоохоронній програмі «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року, що була прийнята ще у 2007 р. Програма спрямована на формування правових підстав облаштування державного кордону України та його технічного оснащення відповідно до європейських стандартів. Для цього передбачається реалізувати низку правових, організаційно-управлінських та технічних напрямів діяльності: провести демаркацію кордону України; покращити взаємну міждержавну допомогу із прикордонних питань; організувати спільний із суміжними державами контроль в пунктах пропуску; укласти угоду про реадмісію (приймання–передавання осіб через кордон).

До організаційно-управлінських заходів можна також віднести: а) перекриття транснаціональних потоків нелегальної міграції з території Російської Федерації; б) боротьбу з корупцією у правоохоронних органах; в) притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності іноземців, які вчиняють інші злочини на території України, оскільки велика частка незаконного переправлення через кордон здійснюється за участі громадян інших держав; г) посилення взаємодії із відповідними підрозділами боротьби із нелегальною міграцією передусім європейських країн, що мають спільні кордони з Україною; д) виявлення нових способів незаконного переправлення осіб через державний кордон нашої країни; е) систематичне проведення спеціальних профілактичних заходів «Кордон», «Мігрант», «Іноземець», «Рубіж»; є) посилення контролю за поведінкою іноземців, які легально знаходяться на території України та можуть брати участь в організації переправлень земляків до країн Європи; ж) розширення мережі спеціальних пунктів тимчасового перебування в Україні іноземців та апатридів; з) більш широке залучення громадськості, місцевих жителів прикордонних територій до надання оперативної інформації про канали та способи незаконного переправлення нелегалів; е) використання допомоги з боку добровільних формувань та козацьких прикордонних загонів.

До цієї групи заходів можна віднести й необхідність посилення координації діяльності Держприкордонслужби, Держмитслужби, МВС та інших органів державної влади з метою підвищення контролю пропуску через кордон України осіб, товарів та транспортних засобів. Основні завдання та шляхи розв’язання даного значущого для держави питання містяться у Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої 27 жовтня 2010 р.

Держприкордонслужба є одним з основних суб’єктів, на якого покладається функція контролю перетину державного кордону України. Тому її реалізація передбачає удосконалення діяльності цього органу за багатьма векторами. Вони визначені у Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої 19 червня 2006 р. Головні заходи соціально-економічного, організаційно-управлінського та технічного спрямування цього нормативно-правового акту спрямовані в першу чергу на: 1) підвищення матеріального та соціального забезпечення працівників Держприкордонслужби; 2) вдосконалення правового регулювання діяльності цього органу; 3) оптимізацію його структури та реформування системи управління; 4) удосконалення роботи з особовим складом; 5) створення ефективної системи логістики (переоснащення сучасними біометричними та іншими системами контролю, автомобільною технікою, радіолокаційними комплексами).

Крім цього, держава має виділяти додаткові кошти на депортацію з України нелегальних мігрантів, які намагаються опинитись у більш розвинених та економічно привабливих європейських країнах (у середньому на повернення додому одного нелегала необхідно біля однієї тисячі дол. США).

Значно посприяли певній стабілізації незаконного перетинання кордонів європейські законодавчі новели. У 2011 р. набрав чинності спеціальний Закон з урахуванням відповідної директиви Ради ЄС 2001/51/WE від 28 червня 2001 р., згідно з яким значно підвищено розмір штрафів за перевезення пасажирів без належних документів. Такі стягнення сягають півтори тисячі євро.

Запровадження низки вказаних та інших запобіжних заходів дозволило нашій країні покращити ситуацію із нелегальною міграцією. Протягом 2007–2013 рр. кількість нелегалів, яким було відмовлено у в’їзді до України, зменшилась у три з половиною рази (у 2013 р. затримано майже 2 тис. нелегальних мігрантів). Також майже у 5 разів скоротилась кількість спроб незаконного потрапляння до країн ЄС (у 2013 р. затримано 579 таких осіб). Упродовж 2011–2013 рр. відповідно до Угоди України та ЄС про реадмісію поступово зменшується і кількість прийнятих нелегалів (близько 300 осіб на рік). Серед них 68 % є українцями,а 17 % – громадянами країн «міграційного ризику» (КНР, Індія, В’єтнам, Пакистан).

Заходи із запобігання злочинам щодо забезпечення призову та мобілізації мають бути спрямовані на усунення або хоча б обмеження впливу вказаних криміногенних чинників. Виходячи із різноманітного характеру останніх, напрями запобігання даній групі кримінальних посягань мають як загальносоціальну, так і спеціально-кримінологічну спрямованість.

Загальносоціальні заходи включають удосконалення соціально-психологічної складової суспільних відносин із розвитку в українців патріотизму, почуття національної ідентичності, гідності за власну культуру і самобутність. Це сприятиме виробленню відповідних психологічних механізмів на масовому та індивідуальному рівнях. Відновлені патріотичні настрої у суспільстві формуватимуть прагнення молодих чоловіків до захисту власної родини, Батьківщини, переборють їх апатію до інтересів держави та проблем національної безпеки.

Уряд має кардинально удосконалити військову сферу відповідно до Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року. В цьому нормативно-правовому акті передбачається суттєве поліпшення соціального та матеріального забезпечення військовослужбовців, переоснащення української армії. А впровадження ідеї створення професійної армії планується за рахунок виключно сил військовослужбовців за контрактом. Тому це природно сприятиме суттєвому зменшенню кількості ухилень від призову на строкову військову службу.

Спеціально-кримінологічні заходи полягають передусім у здійсненні профілактики нестатутних відносин в лавах армії. Для цього має бути створена серед військовослужбовців атмосфера братерства, взаємодопомоги і взаємовиручки. Офіцери повинні проявляти принциповість у реагуванні на факти «дідівщини». Необхідно посилити ефективність роботи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Служби Безпеки України у протидії корупції, зокрема у військових комісаріатах. Начальники останніх приймають остаточні рішення щодо задоволення чи відхилення рішень про призов конкретних осіб на строкову військову службу.